Безгоспна зграя в пошуках політичної долі, або Правильні та неправильні регіонали

У суботньому номері "Реклама. Інформація. Огляд новин" відригнула репліку "Влада застосувала проти "регіоналів" легку авіацію", в якій її автор скаржиться на те, що, мовляв, обласна влада любить не "правильних", а "неправильних" "регіоналів"Трохи згодом мукачівська "М-Студіо" пафосно вибухнула інформацією про знаменну в житті Закарпаття подію, а саме - так звану "звітно-виборчу конференцію" регіональних Регіонів України. Де бачите, і делегати правильні були, і О.Ледида був хороший, а в приміщення на турбазі "Світанок" бідолашних не допустили, бо якісь "неправильні" діти займалися там чимось, …а тому всі вони - аж 25 осіб! - вперто і рішуче не розгубилися і поїхали собі в Дубриничі Перечинського району. Найбільше дивує те, що наші колеги з "РІО" та "М-Студіо" у своєму примітивізмі навіть не приховують намагань легалізувати через ЗМІ взяття під контроль Закарпатського регіонального відділення Партії Регіонів України Ратушняком і Балогою!

До поділу закарпатців на своїх і чужих, поганих і добрих, чесних і кримінальних ми вже звикли. І здавалося б, що вже немає нічого, що може вразити (зацікавити) наш політикум, але винахідливість нашої бізнесово-політичної голоти у її намаганнях виправдати свої аморальні і цинічні дії - вражає! Отже, закарпатців "нашисти" вже ділять на правильних і неправильних. А що взагалі смішно - вже дійшли до оцінки правильності чи неправильності дій і вчинків членів інших партійних структур.

Трохи з історії правильних і неправильних регіоналів. У листопаді 1997 року в Закарпатській області було створено обласний осередок Партії Регіонального Відродження України (ПРВУ). Очолила його шанована в гірському краї людина - Сані Бейла Шандорович. З літа 1999-го року лідером обласної організації ПРВУ став Павло Федикович. Навесні 2001 року в Україні та, зокрема, в нашій області розпочався об'єднавчий процес п'яти партій - ПРВУ, "За красиву Україну", "Трудова Україна", партії Солідарності України та Партії пенсіонерів України - в одну політичну структуру.

Вже восени цього ж року, після виходу з "п'ятірки" обласної партійної організації "Солідарність" під керівництвом Е.Матвійчука, остаточно завершилося формування регіональної організації Партії Регіонів України. Очолив Закарпатське регіональне відділення ПРУ Павло Федикович. Звичайно, що не все у лідера партійної структури виходило гладко: були як здобутки, так і певні втрати. Але треба зазначити, що на відміну від купки кон'юнктурників, які сьогодні хочуть захопити осередок ПРУ, Павло Федикович навесні 2001 року навіть не здогадувався і, мабуть, не очікував, що Віктор Янукович стане головою партії, головою Уряду та реальним кандидатом у Президенти України. Отже, наміри і цілі П.Федиковича, мабуть, дещо відрізняються від намірів щойно спеченого регіонала О.Ледиди.

Статистичні дані свідчать, на наш погляд, про цілком нормальну роботу цієї партійної організації. У 2002 році у регіоні створено молодіжну організацію Партії Регіонів України. Її керівником на даний момент є Василь Добош - студент Ужгородського національного університету. У 2003 році обласною організацією ПРУ створено Закарпатське обласне відділення Всеукраїнської Спілки жінок "Берегиня України", яку очолює директор комерційного підприємства Наталія Грузіна.

На сьогодні осередки Партії Регіонів України вже працюють у 17-ти адміністративних одиницях Закарпаття. Невпинно відбувається активна розбудова партії і на місцевому рівні - шляхом створення первинних організацій ПРУ за територіально-виробничим принципом.

…На V-му з'їзді Партії Регіонів України, який відбувся 19 квітня 2003 року, тодішній голова Партії Регіонів України Микола Азаров передав естафету партійного лідера діючому Прем'єр-міністру України Віктору Януковичу. У часі це співпало зі жвавим обговоренням кандидатури Віктора Януковича як кандидата у Президенти України. Тоді ж розпочалися і досить-таки цікаві метаморфози із Закарпатським регіональним відділенням Партії Регіонів України.

Найбільше тут відзначився п.Ратушняк. Свідченням чому є його як минулорічні, так і цьогорічні намагання будь-що "стряхнути" зі свого крісла голову обласної організації Партії Регіонів Павла Федиковича. Зокрема, ще свіжі в пам'яті закарпатців події на квітневому 2003-го року з'їзді цієї партії в Києві, на який нардеп 70-го округу привіз різношерстну команду із вірних йому людей - представників різних політичних партій, але аж ніяк не членів ПРУ. Як результат, всі вони з С.Ратушняком виявилися зайвими на цьому з'їзді партійців-однодумців. Професійний шукач політичного "притулку" змушений був покинути з'їзд ні з чим...

З другого боку, таку ж наполегливість проявив О.Ледида, бізнесмен з Ужгородського району, якому приписують приналежність до мукачівського бізнесугруповування.

І хоча і Ратушняк, і Ледида діяли за однаковою схемою захоплення організації - ЗГОРИ, через керівництво партії, тільки О.Ледиді вдалося реалізувати цей план (подейкують, завдяки Віктору Балозі і Василю Петьовці через їхні зв'язки з регіоналами і особисто з головою політвиконкому партії п.Рибаком) - він стає заступником голови Закарпатської обласної організації Партії Регіонів України.

Про моральність, партійні ідеали або ідеологічні цінності вищеназваних політичних "гравців" годі й говорити. Тому багатьом нашим краянам, хто цікавиться політикою, стало зрозуміло - голову ЗРВПРУ Павла Федиковича починають підсиджувати.

Трохи згодом "Регіони" знову привернули до себе увагу - фактом переходу до фракції регіоналів у Верховній Раді Едуарда Матвійчука. Але його обережна позиція і відсутність коментарів приспали інтерес до ситуації. Хоча його зацікавленість у контролі над партійною організацією не давала підстав вважати, що Матвійчук усунеться від процесу функціонування обласної організації регіоналів.

Ситуація прояснилася після зустрічі О.Ледиди і Е.Матвійчука із щойно "набутим" новим регіоналом С.Ратушняком, яка відбулася на туристичній базі "Золота Гірка" Ужгородського району. І хоча конкретні домовленості між ними невідомі - "вирок" П.А.Федиковичу та Закарпатській обласній організації Партії Регіонів України було винесено саме там і саме цими людьми.

Остаточно, мабуть, сценарій "дійства", шліфувався на зустрічі нардепів С.Ратушняка та Е.Матвійчука в приємній бесіді за чашкою кави в ресторані в центрі м.Ужгород рівно за тиждень до так званої "звітно-виборчої конференції".

Паралельно в хід йшли "технічні засоби", районні і міські "конференції".… І без зайвого клопоту, тобто без попередження "технічно необроблених" 6-ти міськрайонних організацій, було "скликано" обласну "конференцію" закарпатських регіоналів. Ну, а оскільки знімати голову Закарпатського регіонального відділення Партії Регіонів України 25-ма делегатами (із 140 обраних!) на конференції було, мабуть, незручно, то й його, тобто П.А.Федиковича, на останню НЕ ЗАПРОСИЛИ!

Здогадайтеся, кого на цій "конференції" було обрано головою? Не вгадаєте - О.Ледиду! І де - в с.Дубриничі Перечинського району. Оскільки директор "Світанку" В.Крічфалушій їх звідти нагнав! Ну, зрозуміло, як пише "Р.І.О.", - через Різака, і щось натякають на Ю.Белякова. Але ж, панове-товариші ріовці, - НІХТО, КРІМ ВАС, не знав НІ ПРО САМ ФАКТ СКЛИКАННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ, НІ ПРО МІСЦЕ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ!

Можливо, справа дійсно не в гуртку планеризму і авіації, а в людських якостях В.Крічфалушія, який не впізнав серед "делегатів" П.Федиковича. А може В.Кричфалушія налякала голова Закарпатської політради СДПУ без (о) (вона ж - заступник голови Закарпатської обласної організації партії "Єдність" і член Соціалістичної партії України та член "Нашої України") Наталія Качалаба?!?

Мабуть, і Кричфалушію, і "делегатам" достатньо було присутності однієї великоберезнянської Наталки, щоб здогадатися про замовний (з проратушняківським "душком"!) характер збіговиська.

Зрозумілим є і те, що вищенаведена характеристика осіб і подій не стосується всіх 25-ти чоловік, які були присутні на цьому "заході". Як не стосується вона і статистів, яких залучили місцеві бізнесмени зі своїх власних фірм, аби показати "масову" тусовку у Дубриничах.

Що в підсумку маємо? Ще один політичний скандал, який відверне ще більше людей від брудної української політики і вдарить як по іміджу Партії Регіонів України, так і по її лідеру Віктору Януковичу. Шкода!

Варто, з огляду на цинізм ситуації, все ж згадати про те, що все коло із трьох зацікавлених сторін, котрі розігрують карту "Регіонів України" на Закарпатті, вимірюється: в одних - піврічним партійним стажем у лавах Партії Регіонів України, а в решти двох - тижнями, або ж навіть днями перебування у фракції ПРУ.

Що ж доводить цей скандал? Безпринципність багатьох закарпатських політиків і бізнесменів, які заради: одні - самозбереження, інші - для продовження бізнесу, готові стрибати з партії в партію. Аморальність цих "гравців" очевидна, бо жоден із них не керується ідеологічними, або, принаймні, життєвими принципами, а відомі лише одним - бажанням заскочити у човен, який зможе після президентських виборів залишитися на плаву. Нікому з вищезгаданих "героїв" не спало навіть на думку вступити у цю партійну організацію не заради користі, а заради самої ідеї, і намагатися власне партійною роботою і авторитетом завойовувати якісь лідерські позиції. Механізм один і той самий - або відвертий підкуп, або адмінресурс згори.

Яка доля тепер може очікувати на Закарпатську облорганізацію Партії Регіонів України та її партійців? Можливо, її використають як допоміжну силу "Нашої України" у просуванні на Закарпатті кандидата в президенти Ющенка, а, можливо, для "правильного" інформування голови Партії Регіонів України В.П.Януковича про політичну ситуацію у гірському краї.

Щодо самого Павла Федиковича. Ми не висловлюємо аргументів ні "за", ні "проти" діючого голови обласної організації Партії Регіонів України. Це його особиста справа та його партійців. Але проведенням цього невеличкого журналістського розслідування редакція "Репортера" намагалася дослідити, які цілі й цінності насправді бачать перед собою особи, названі вище. Порівнюйте й оцінюйте самі!