Чи може дитина бути власником майна?

На сьогоднішній час досить спірним питанням в нашій державі є те, чи може дитина взагалі бути власником майна? «Ну, звичайно, що так» - пишуть українські закони.

Але чи усвідомлюють це самі діти? Чи обізнані вони в своїх правах щодо власності майна, та взагалі то чи дають батьки дитині вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю? Статистика твердить, що ні, тобто не можуть…отже, наша стаття повинна прийти на допомогу дітям! Наприклад, якщо дитина живе разом з батьками, то усе майно ділиться порівну між членами родини. Власністю тільки дитини є майно, яке батьки придбали для її розвитку, навчання та виховання (одяг, іграшки, книги).
Відповідно до законодавства Украйни майно, яке батьки набули за рахунок своєї спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності. Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження і вони зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини саме в її інтересах. Якщо один з батьків вчиняє угоду щодо майна малолітньої дитини, вважається, що він діє за згодою другого з батьків.
Батьки малолітньої дитини без дозволу органу опіки та піклування не мають права:
- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації , в тому числі договори щодо житлової площі;
- видавати письмові зобов’язання від імені дитини;
- відмовлятися від майнових прав дитини.
Нерухоме майно, одержане дитиною за договором про припинення права на аліменти для дитини, у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, може бути відчужене до досягнення нею повноліття також лише з дозволу органу опіки та піклування. При цьому кошти, отримані від продажу майна малолітньої дитини, переходять у власність саме цієї дитини, про що спеціально зазначається у документі про відчуження. Дарування іншим особам майна дітей їх батьками заборонено.
Неповнолітні можуть вчиняти угоди за згодою своїх батьків, піклувальників. На вчинення неповнолітньою особою від 14 до 18 років угоди щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова і нотаріально посвідчена згода батьків або піклувальника. Дозвіл на вчинення угод щодо майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей у випадках, коли дитина є стороною як відчужував або набувач, також обов’язково має надати орган опіки та піклування .
Такий дозвіл також потрібен, якщо мова йде про відмову від будь-яких майнових прав дитини, наприклад від прийняття спадщини на користь дитини.
Досить цікавою в українському законодавстві є норма щодо належного виконання батьками своїх обов’язків при управлінні майном дитини. Вони зобов’язані відшкодувати завдану дитині матеріальну шкоду. Контроль за виконанням цього покладається на орган опіки та піклування .

Головний спеціаліст Ужгородського
міськрайонного управління юстиції
Віра Ерделі