ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Еверест на... ужгородській вулиці

    01 липня 2024 понеділок
    Картинка користувача Гость.

    У низовинному Ужгороді тепер не доводиться з сумом згадувати слова мудрого Абу Алі Ібн Сіни, сказані 1024 року: "Мешканці підвищених місць - здорові, сильні, сміливі люди, і живуть вони довго". Сюди, разом із новим завідувачем центру спортивної медицини Закарпатської обласної клінічної лікарні Андрієм Шипом, прийшла оротерапія - вдихання штучного гірського повітря. Ужгород - одне з небагатьох міст України, де її застосовують. Хоча оротерапія блискуче показала себе при підготовці першого українського космонавта Леоніда Каденюка, ми взагалі забули, що на нас напосілася гіпоксія - проблема кисневої недостатності. Оротерапія її вирішує, чим дає перспективні підходи до лікування численних захворювань.

    Ця ужгородська новинка, втім, має в часі досить глибокі корені. Давні традиції в дослідженні проблеми гіпоксії має Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця. Ще при засновникові інституту - Олександрі Олександровичу Богомольцеві - розпочалися роботи в цьому напрямку. В 1939 році в АН України була опублікована перша фундаментальна монографія М. М. Сиротиніна "Життя на висотах і хвороба висоти". Уся п'ята глава цього видання присвячена лікувальному впливу гірського клімату.

    - Високогірні експедиції співробітників інституту, - пояснює А. Шип, - дали величезний експериментальний і клінічний матеріал для поглибленого вивчення патогенезу гіпоксичних станів і, головне, для принципово нових підходів до експериментальної терапії захворювань, пов'язаних з кисневим голодуванням головного мозку, серця та інших внутрішніх органів.

    М.Сиротинін запропонував ступінчасту адаптацію до умов високогір'я. Вона стала дієвим засобом лікування розладів вищої нервової діяльності, кісткового мозку та бронхолегеневого апарату. Регулярні наукові конференції з проблем кисневої недостатності зробили Київ для світу "столицею гіпоксії".

    Сьогодні лікувально-профілактичні пристрої гірського повітря доступні санаторіям, лікарням, а також кожній людині, котра відповідально ставиться до власного здоров'я та довголіття. Бо ж гори - єдине місце на Землі, де атмосферне повітря відрізняється особливою чистотою та пониженим парціальним тиском кисню. Остання обставина була типовою для древньої, первісної атмосфери періоду виникнення життя. Ці властивості гірського повітря створюють особливе середовище перебування, що змінює чимало фізіологічних та біохімічних процесів в організмах тварин, рослин і людини. Найбільш благотворно впливають на людину передгір'я та помірні висоти - від 1,5 до 2,5 тис. метрів над рівнем моря, так зване середньогір'я. Великі висоти дають зворотний ефект. Звідси й легенди про злих духів. А середньогір'я впливає на якість крові, синтез ДНК і РНК.

    - Штучний гірський клімат вигідний, - переконує Андрій Шип, - тому, що через істотні та досить швидкі зміни атмосферного тиску в умовах природного гірського клімату, при підйомах на канатній дорозі не дозволяють використовувати варіанти оротерапії для хворих з багатьма патологіями. Перелік хвороб широкий: захворювання органів дихання, серця і судин, нервової системи, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, захворювання статевої сфери та порушення репродуктивної функції, онкологічні в комплексі з променевою та хіміотерапією. Є й протипоказання. Тому контакт із лікарем обов'язковий.

    - Як це все відбувається на практиці?

    - Курс розраховано на 12- 14 сеансів. Спершу - пробний сеанс. Перед ним вимірюється тиск і частота пульсу. Потім на голову людини опускається прозорий шолом так, щоб його нижній край торкався одягу на плечах. За допомогою медапарату подають газову суміш із 12- процентним вмістом кисню. Триває це 15-20 хвилин. Контрольні вимірювання здійснюються через 10 і 20 хвилин від початку процедури. Якщо з'являється головний біль, задишка, потовиділення, тахікардія тощо - збільшується вміст кисню до 14 і навіть 21-го відсотка. Так і підбирають пацієнту еквівалентну висоту. А "підняти" її можна навіть до Евересту. Василь Зубач