Монастир у Колочаві, який дарує радість закарпатцям

Чоловічий монастир в честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість» розташований у мальовничому місці українських Карпат, на території Національного природного парку «Синевир», що у с. Колочава, Міжгірського району.

Неподалік від монастиря. За 25 км.знаходяться загальновідомі високогірні озера Синевир та Озірце, які відрізняються екологічно чистою джерельною водою, та в яких водиться висогоріна форель. Буквально за триста метрів від храму витікає цілюще джерело мінеральної лікувальної води, яку в народі називають «Буркут».

Чоловічий монастир в честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість» було засновано у 2002 році.
Монастир в Колочаві

Монастир в Колочаві

5 січня 2002 р. на ім’я Керуючого Хустською єпархією єпископа Хустського і Виноградівського Іоанна (Сіопко), Настоятелем Свято-Пантелеімонівського чоловічого монастиря м.Хуст-Городилово архім. Діонісієм (Бонь), було подано письмове прохання, відкрити в с.Колочава Міжгірського р-ну скит від їхнього монастиря. 22 січня таке благословення було отримано. Та поскільки на Міжгірщині не було монастиря, владика Іоанн, 25 березня 2002 р., подав на ім’я Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира та Священного Синоду УПЦ рапорт благословити відкриття не скита, а чоловічого монастиря в честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість» в с. Колочава. Таке благословення Предстоятеля Церкви та Священного Синоду було отримано і вже 28 травня цього ж року рішенням сесії Колочавської сільської Ради, за згодою власника земельної ділянки Мирона Мироновича Цюбика, була виділена земельна ділянка площею 0,15 га., для будівництва монастиря.

Першим насельником новоутвореного монастиря в с. Колочава став ігумен Мелетій (Купець), який до того часу ніс послух у чоловічому монастирі в честь св.вмч.Пантелеімона що в м.Хуст-Городилово. Перша Божественна Літургія відбулась в празник всіх Святих (перша неділя після Троїці) у капличці в честь св. вмч. Пантелеімона.

У 2005 році ігумен Мелетій за власним бажанням перейшов у клір Мукачівської єпархії, а в Колочавський монастир, 26 травня цього ж року, був направлений нести свій чернечий послух архім. Алексій (Бринчак), (перший постриженик в честь прп. Алексія Карпаторуського, сповідника, який у ХХ сторіччі возродив у Карпатській Русі Православіє). Перші богослужіння проводились в каплиці, але через місяць, стараннями Настоятеля та прихожан, в алтарній частині новозбудованого дерев’яного храму вже була покладена підлога, вставлені вхідні двері і з цього часу по недільним та святковим дням почались постійні богослужіння.

На даний час в монастирі, окрім Настоятеля, є ще ієромонах Іов (Бекаша).
У Колочавському монастирі по особливому вшановуються такі свята:

1/14 травня та 9/22 грудня – престольний празник обителі на честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість»;
1-ша Неділя після Троїці – неділя всіх Святих (перша служба в монастирі); та
27 липня/ 9 серпня – св.вмч. і цілителя Пантелеімона.

В монастирі знаходиться ікона з часткою мощей прп. Алексія Карпаторуського (канонізований УПЦ 21 жовтня 2001р.) та ікона з часткою мощей прп. Іова Угольського (канонізований УПЦ 18 жовтня 2008 р.).

Духовна радість, яку відчуває кожен відвідувач чи паломник, народжує бажання повертатися у це святе, красиве місце на березі річки. Свіжість гірського повітря та велика кількість джерел чистої води свідчить про чистоту землі, на якій постало духовне джерело – монастир на честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість». Обитель росте і розбудовується для того, щоб приходячи до її храму ми могли зростати духовно та зміцнювали свою віру.

газета “Православне Закарпаття”