Охорона спадкового майна

Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.

Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.
Необхідність існування у спадковому праві інституту охорони спадкового майна обумовлена тим, що з часу відкриття спадщини і до моменту її прийняття спадкоємцями проходить, як правило, певний строк. У місці знаходження спадкового майна може не виявитись жодного із спадкоємців ні за законом, ні за заповітом. За цей час спадщина може бути привласнена неуповноваженими на те особами, від чого страждають права спадкоємців та інших осіб, заінтересованих у збереженні спадкового майна - кредиторів, відказоодержувачів. Охорона спадщини може здійснюватися також виконавцем заповіту (пункт перший ч. 1 ст. 1290 ЦК). Заходи, спрямовані на охорону спадщини, вживаються нотаріусом або посадовою особою відповідної ради за місцем відкриття спадщини як за повідомленням юридичних або фізичних осіб, так і за власною ініціативою, коли це необхідно в інтересах спадкоємців, кредиторів спадкодавця, відказоодержувачів або держави. Нотаріус на підставі всіх обставин справи на свій розсуд вирішує питання, чи існує така необхідність.
Підставою для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна може бути власна ініціатива нотаріуса або заява спадкоємців чи виконавця заповіту. Нотаріус самостійно, з урахуванням усіх обставин спадкової справи вирішує, чи існує необхідність щодо охорони спадщини. Охороні потребує передусім майно, щодо якого ще не виявилося спадкоємців, бажаючих його прийняти. Відповідно, немає достатніх підстав у вжитті таких заходів, коли, наприклад, до складу спадщини входить право власності на жилий будинок, а спадкоємцями є особи, які проживали в цьому будинку спільно зі спадкодавцем. Заходи щодо охорони вживаються нотаріусом за місце відкриття спадщини, як правило, безпосередньо. Необхідні заходи до охорони вживаються не пізніше наступного дня з дати надходження доручення нотаріуса (органу самоврядування) за місцем відкриття спадщини нотаріусові або органу самоврядування за місцем знаходження спадщини або заяви спадкоємців чи виконавця заповіту про наявність спадкового майна, яке потребує охорони.
Заходи по охороні спадщини тривають до тих пір, поки не закінчиться строк для її прийняття, тобто за загальним правилом до закінчення шести місяців з часу її відкриття. Охорона може тривати до прийняття спадщини спадкоємцями, і лише якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Охорона спадкового майна може продовжуватися і після спливу шестимісячного строку, якщо до нотаріуса надійде заява про прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає в результаті неприйняття спадщини іншими спадкоємцями згідно з правилом частини другої ст. 1270 ЦК, за умови, що до спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців. В подібних випадках охорона триває до прийняття спадщини усіма такими спадкоємцями, а якщо спадщина ними не прийнята - до спливу трьох місяців з дня надходження від будь-кого з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, що залишилась для прийняття спадщини, менше трьох місяців. Припинення охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування, які їх вживали. Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини. Про припинення строку дії таких заходів нотаріус (орган самоврядування) за місцем відкриття спадщини, незалежно від того, чи вживав він цих заходів, повинен завчасно повідомити спадкоємців та виконавця заповіту

Провідний спеціаліст
відділу нотаріату
Головного управління
юстиції у Закарпатській області
Іван Черевко