Підкажіть! До кого звернутися?

Чи потрібен диспетчер у системі служби зайнятості в міських та районних центрах зайнятості? Сьогодні, відповідь на це запитання однозначно позитивна. Але, щоб не думав читач, що вигук "Еврика!" пролунав у цю мить, повернемося у недалеке минуле. Як все це починалося у нас, в Ужгородському міському центрі зайнятості?

Відомо, що державна служба зайнятості створена у грудні 1990 року, Закон України "Про зайнятість населення" діє з березня 1991 року, а офіційна реєстрація безробітних розпочалася з липня того ж року. Свого часу видавалися різні нормативні документи: постанови, положення, порядки, накази, які регулювали процес обслуговування незайнятого населення, що звернулося до місцевих центрів зайнятості у пошуках роботи. Йшов час, робочий процес діяв без значних затримок. Одні особи реєструвалися, інші відвідували центр у пошуках роботи згідно чергового запрошення спеціаліста центру, а треті знімалися з обліку. Якщо виникали непорозуміння із клієнтами, вони вирішувалися у робочому порядку.

Перші сигнали, які повідомляли нас про те, що треба впорядкувати прийом населення, пролунали на початку 1995 року, коли безробіття почало масово зростати. Безробітні хоча і були запрошені на конкретну дату, але зверталися у центр хаотично. На перших порах клієнти "просиналися" не раніше дев'яти, десяти годин. Великий наплив у весняно-осін-ній період був під кінець робочого дня, коли вони поверталися з дачних ділянок, що спричиняло створення черг. Потім клієн-ти поміняли тактику: займали черги за годину, а то і за дві до початку робочого часу. Але від того черги не зменшилися, лише перемістилися у часовому просторі. І тоді адміністрація міського центру вирішила зробити рішучий крок до диспетчеризації.

Перше робоче місце диспетчера складалося зі столу і стільця. А виконували функцію диспетчера заступник директора і начальники відділів центру за відповідним графіком. На озброєнні мали талончики із порядковим номером черги. Спочатку реакція у клієнтів була неоднозначна: хтось поставився до цього із порозумінням, схвалюючи це починання, дехто з посмішкою, а хтось "по-своєму" - послухали інструктаж диспетчера, кивнули головою на знак порозуміння, пішли до дверей і гойкнули "„а хто крайній?". Наступним кроком до вдосконалення роботи диспетчера був розподіл клієнтів на три категорії. Перша - це ті, хто звернулися до центру вперше, або звернулися для отримання статусу безробітного. Вони отримували талончики із порядковим номером та позначкою "Ш". Друга категорія - це ті, хто звернулися в центр у пошуках роботи, вже маючи статус безробітного. Для них видавалися талончики із позначками "„Б". Талончики із "„П" видавалися тим, хто бажав отримати профорієнта-ційні, профконсультаційні послуги або скористатися послугами спеціаліста з профнавчання. Порядку стало більше.

Але життя примушувало нас задумуватися над удосконаленням роботи центру не лише з питання диспетчеризації, а й з усіх підрозділів міського центру зайнятості. Після копіткої, систематичної роботи, у якій чималу допомогу надали спеціалісти обласного центру зайнятості, був вироблений і прийнятий документ, який регулював роботу міського центру зайнятості, пов'язану з обслуговуванням незайнятого населення - "Регламент роботи Ужгородського міського центру зайнятості". Регламентом передбачалося видання талончиків не лише за причинами звернення, а й адресно, до конкретного спеціаліста і на конкретний час. Те, що ця робота була не зайвою, ми відчули відразу. Робота центру стала більш організованою, системною, що отримало схвальні відгуки і від клієнтів. Зникли черги, а з ними і психологічне та моральне напруження серед клієнтів, а також серед тих, хто їх обслуговував. З 1998 року, згідно з цим регламентом, функція диспетчера виконується однією особою. Цією людиною по сьогоднішній день є провідний спеціаліст центру - Поцен Надія Юріївна. А що змусило нас гордитися за наші методичні досягнення? Це те, що авторським колективом книги "Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України" серед інших трьох центрів зайнятості України від-мічений і Ужгородський міський центр, який надав багато корисного при розробці цієї технології.

З 2000 року наш центр працює в Єдиній технології обслуговування незайнятого населення. Диспетчеризація проводиться згідно з її сучасними вимогами. Перший спеціаліст центру, кого зустріне клієнт міського центру зайнятості, - це диспетчер. Надія Юріївна сьогодні здійснює розподіл клієнтів за видами послуг між спеціалістами центру зайнятості, які безпосередньо обслуговують населення на комп'ютері за допомогою програми Єдиної інформаційно-аналітичної системи. Вона швидко встановлює причини звернення клієнта до служби зайнятості, консультує від-відувачів у відповідності до їх запитів з питань надання послуг службою зайнятості, пояснює клієнтам принципи користування інформаційними матеріалами, розташованими в функціонально-просторових секторах центру зайнятості, направляє клієнтів у відповідності з їх запитами до фахівців центру, призначає дату та час незапланованого прийому клієнтів спеціалістами центру зайнятості, інформує відповідні підрозділи центру зайнятості про необхідність підготовки довідок. Ця робота нелегка. Вона вимагає постійної уваги, зосередженості. Часом доводиться вислуховувати не зовсім коректні відгуки тих клієнтів, метою яких є не пошук роботи, а лише отримання тих пільг, які передбачені зареєстрованим безробітним. Але переважна більшість клієнтів Ужгородського міського центру зайнятості задоволені її послугами. Це не означає, що ми маємо заспокоїтися на досягнутому. Є над чим попрацювати і Надії Юріївні. і нам усім, щоб продовжити удосконалення системи диспетчеризації. Перш за все це стосується розташування та обладнання її робочого місця. Надією на це є будівництво нового центру зайнятості, який дасть змогу якісно покращити рівень обслуговування населення.

Петро Фолтин, заступник директора Ужгородського міського центру зайнятості

P.S. Цими днями Надії Юріївні Поцен виповнюється пів-віковий ювілей!

Колектив Ужгородського міського центру зайнятості від щирого серця вітає Вас, шановна Надіє Юріївно, зі святом. Щиро бажаємо Вам здоров'я, радості, любові і терпіння. Щоб притаманні Вам людя-ність, доброта, поряд-ність і працелюбність супроводжували Вас усе життя.