Порядок реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою

Крім визнання фізичної особи безвісно відсутньою, законодавство передбачає правові підставі для оголошення фізичної особи померлою. Такий інститут передбачений нормами ЦК України,

оскільки інколи довготривала відсутність особи дає підстави припускати, що такої особи вже немає в живих.
Відповідно до норм цивільного законодавства фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, або дають підстави припускати її загибель від нещасного випадку, - протягом шести місяців. При цьому під відсутністю відомостей слід розуміти як прояви самої фізичної особи, так і виписки з готелів або інших місць можливого перебування такої особи, а також показання осіб, які бачили громадянина в тому чи іншому місці.
Для оголошення фізичної особи померлою потрібна наявність ряду умов, зокрема:
1) відсутність громадянина в місці його проживання;
2) довготривала відсутність відомостей про місце перебування такої фізичної особи;
3) звернення зацікавлених осіб до суду;
4) рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Слід зазначити, що оголошення громадянина померлим базується на презумпції смертності (тобто на припущенні, що громадянин, який відсутній, - мертвий).
Цивільний кодекс України встановлює три строки для оголошення фізичної особи померлою:
1) загальним є строк у три роки;
2) за певних обставин законодавство встановлює строк у шість місяців;
3) а також строк у два роки у випадку, коли фізична особа зникла у зв'язку із воєнними діями.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пункт 1 глави 5 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі — Правила) деталізує перелік підстав для державної реєстрації смерті. Так, однією з таких підстав є рішення суду про оголошення особи померлою.
Згідно з пунктом 9 глави 5 Розділу ІІІ Правил державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.
Складений актовий запис про смерть включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.

Після проведення державної реєстрації смерті видається свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або відповідна довідка на поховання, у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради (пункт 15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Головний спеціаліст відділу державної
реєстрації актів цивільного стану реєстраційної
служби Головного управління юстиції
у Закарпатській області
Леся Улинець