Ті, що розчинилися в темряві, або Як наші нардепи не давали "згвалтувати Конституцію"…

Нагадаємо, що для його прийняття парламентській більшості не вистачило якихось шести голосів. Саме така кількість депутатів не змогла вирішити для себе дилему, чим є пропонована конституційна реформа - добром чи злом для нашої держави. Звідси - політреформа, яка, здавалось, ось-ось почне втілюватись у життя, пригальмувала за півкроку до омріяної мети.

Різні політичні сили, окремі політики та особи по-різному сприйняли 8 квітня ц.р.: одні - з розчаруванням, що стільки докладених зусиль пропало марно, інші - з торжеством і фанфарами. Цю другу "когорту", у свою чергу, можна умовно по-ділити на дві групи: на тих, хто чесно заслужив дифірамби на свою адресу з боку соратників по опозиційному табору, та тих, хто, як пише журналіст Сергін Рахманін у "Зеркалі тижня", "не маючи сміливості проголосувати проти" реформи, у те четвергове надвечір'я "просто сховалися". А кажучи по-народному, боягузливо вичікували, якими будуть результати голосування, аби затим приєднатися до переможців.

Саме до другої групи опозиціонерів із числа народних депутатів України від Закарпаття можна сміливо віднести псевдопатріотів "нашоукраїнців" Віктора Балогу та Івана Іванча. Сюди ж з повним правом можна зарахувати і наших неопози-ційних нардепів - позафракційного Олександра Каменяша та члена фракції "Регіони України" (колишнього опозиціонера з "НУ") Сергія Ратушняка. Ця четвірка "борців за права народу", нинішніх і вже вчорашніх наближених до тіла лідера "Нашої України", так злякалися можливих перемін, що навіть не з'явились на вечірнє засідання Верховної Ради (трохи особняком від них стоїть ще один закарпатець - представник фракції Аграрної партії України Михайло Сятиня, який, будучи присутнім в залі, не голосував ні "за", ні "проти"), а тому голосування по конституційній реформі проходило БЕЗ НИХ!!!

Здавалось би, якщо маєш хоч якусь совість, то після такої безпрецендентної втечі п'яти закарпатських нардепів від відповідальності перед своїми виборцями, накладеної на них у вигляді депутатського мандату, останні мають бути тихіше води, нижче трави.

Однак нашій славній "п'ятірці" на мораль наплювати, не кажучи вже на своїх земляків-закарпатців! Інакше вони б не з'явилися у повній своїй фотокрасі у минулосуботньому випуску газети "РІО" і не красувався б над ними гучний заголовок "Депутати від Закарпаття, які не дали бандократам відібрати майбутнє України"! Люди, які не наважилися бути присутніми при ПОІМЕННОМУ голосуванні по законопроекту щодо внесення змін до Конституції України, нині криком кричать, що вони не дали …"згвалтувати Конституцію!" А свою втечу від голосування подають мало чи не як акт громадянської мужності!..

Повний абзац! Додати до цього щось важко та й не бачимо у цьому сенсу. Гадаємо, шановні читачі, ви спроможні самостійно зробити з вищевикладеного належні висновки.

Тільки одна заувага. До якого часу ми (в Ужгороді та Мукачеві - ред.) будемо спотикатися об одні й ті самі вила? Чи не доста? Іван Несміян, Ужгород