В яких випадках можна звернутися до Європейського суду з прав людини?

До Європейського суду з прав людини Ви можете звернутися із заявою, якщо вважаєте, що Ви особисто і безпосередньо стали потерпілим від порушення прав і свобод, зазначених у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція) або в Протоколах до неї. Заява має стосуватись лише порушень, допущених однією з держав, на які поширюється дія Конвенції. Зокрема, Конвенція захищає такі права: право на життя; право на справедливий судовий розгляд справ, пов'язаний із цивільною та кримінальною проблематикою; право на повагу до приватного і сімейного життя; право на свободу вираження поглядів; право на свободу думки, совісті та віросповідання; право на ефективний засіб правового захисту; право на мирне володіння своїм майном; право голосу та право бути кандидатом на виборах. Разом з тим, Конвенцією та Протоколами до неї заборонено: катування, нелюдське чи принизливе для людської гідності поводження або покарання; свавільне та неправомірне позбавлення волі; дискримінація у користуванні правами та свободами, викладеними у Конвенції; вислання державою своїх громадян чи заборону їм повернутися на її територію; смертна кара та колективне вислання іноземців.
Суттєвим є те, що при зверненні до Європейського суду з прав людини Ви не можете скаржитися на порушення інших юридичних актів, крім Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема таких як Загальна декларація прав людини ООН чи Хартія основних прав ЄС.
Також важливо відмітити, що Вам не обов’язково бути громадянином однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Порушення прав, на яке Ви скаржитеся, повинно бути вчиненим однією з таких держав, в межах її “юрисдикції”, що, зазвичай, означає в межах її території.
Додатково наводимо перелік таких держав, які ратифікували Конвенцію і щодо яких можна скаржитися особі: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Бельгія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Великобританія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Колишня Югославська Республіка Македонія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Чорногорія, Швейцарія, Швеція. У деяких випадках держави зробили декларації та застереження, які впливають на їхні зобов'язання щодо Конвенції та Протоколів до неї.

Заступник начальника
Головного управління юстиції
у Закарпатській області
І.М. Алмаші