Закарпатці звертаються по допомогу до президента України

Жителі Свалявського району, вчені та громадські діячі Закарпатської області звернулися до президента України за допомогою.

Президенту Віктору Януковичу

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

У Закарпатській області залягає понад 60 відсотків родовищ мінеральних вод України, а вуглекислих мінвод - 99 відсотків. За своїми властивостями мінеральна вода «Лужанська», яка не має аналогів в Україні, прирівнюється до всесвітньо відомої «Боржомі». Зараз цю воду використовують кілька санаторно-курортних об'єктів, в яких щорічно лікуються десятки тисяч українців і громадян сусідніх держав. У Свалявському районі, де її основні запаси, працює кілька заводів з розливу «Лужанської». Вона реалізовується не тільки в Україні, але і в багатьох європейських країнах. 50% надходжень районного бюджету складають прибутку від цих об'єктів.
Мінеральна вода «Лужанська» протягом багатьох століть вважалася справжнім золотим скарбом. Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України Голубинське родовище мінеральних вод на Свалявщині є унікальним і має загальнодержавне значення. Саме тому його територія повинна перебувати у державній власності. Ще в 1973 році постановою Ради Міністрів СРСР № 654 затверджені санітарні зони кожної свердловини. У 2000 році Верховна Рада прийняла закон про курорти України. Охорона санітарних зон родовищ мінеральних вод дуже важлива для захисту їх від забруднення і виснаження та інших небажаних наслідків будь-якої господарської діяльності.

Смертельна небезпека над родовищем мінвод

І ось за 20 років незалежності України нависла смертельна небезпека над родовищами мінеральних вод Свалявського району, особливо Голубинського. Порушення почалися з того, що землі загальнодержавного значення, де знаходяться цінні родовища, в межах охоронних зон були незаконно розпайовані і передані у приватну власність, а пізніше змінено цільове призначення землі: з сільськогосподарської її відвели під будівництво. Хоча всім відомо, що згідно з існуючим законодавством та Кодексу України про надра, площі залягання корисних копалин не можна передавати у приватну власність, а тим більше будувати на них будь-які об'єкти, не пов'язані з експлуатацією родовищ. У той час ніхто не зупинив це беззаконня. Після цього на землі, в надрах якої формується цілюща мінеральна вода, почалося масове будівництво без відповідних дозволів і погоджень.
Хаотична забудова призвела до того, що запаси мінеральної води вже зменшилися на 40%, і втрачається її якість.

Протягом останніх 7-10 років засоби масової інформації, науковці, громадськість області піднімають питання про захист цього родовища. Десятки разів газети «Голос України», «Урядовий кур'єр» і місцеві засоби масової інформації на своїх сторінках висвітлюють ці негативні процеси.

Результати нульові! Одні відписки

Якась киянка, напевно, підставну особу, Людмила Аркадіївна отримала на цих землях ділянку, без дозволу та погоджень почала будувати чотириповерхову «хатинку». 18 серпня 2007 за позовом Свалявської районної прокуратури суд виніс рішення знести самовільно збудований об'єкт. Сільська рада опротестував це рішення у вищій судовій інстанції. Там підтвердили правильність рішення районного суду. Виконавча служба району довго не виконувала це рішення. Взялася за цю справу обласна виконавча служба, а потім його забрала виконавча служба Міністерства юстиції України.
Поки виконавчі служби визначалися, як виконувати рішення суду: або за місцем розміщення майна, або по столичному адресою проживання власниці забудови, виріс п'ятиповерховий об'єкт, і без законного оформлення приймає відпочиваючих, які не сплачуючи жодних податків.
Спостерігаючи за таким ставленням державних органів до унікального родовищу, громадськість Свалявського району звертається до Ради національної безпеки і оборони України. З цього приводу озвучується депутатський запит з трибуни Верховної Ради України. Відповідної реакції немає. Всі відписки. У районі створюється громадська організація на захист джерел мінеральних вод. Жителі району (кілька сот підписів) звертаються з цього приводу до Президента України Віктора Ющенка. На жаль, і це не допомогло. На землях родовища мінеральних вод вже побудували майже 30 об'єктів. Більшість їхніх власників не є жителями села, а проживають у Сваляві, Ужгороді і значна кількість - у Києві. Вони свідомо гальмували і гальмують вирішення цієї проблеми.
Тут отримали ділянки колишній міністр фінансів України Петро Германчук, колишня голова Контрольно-ревізійного управління України Наталія Рубан, колишній начальник КРУ Свалявського району Марія Йовбак. Багато інших посадових осіб мають ділянки на підставних осіб.
Свалявський районний рада 14 березня 2000 прийняв рішення «Про розмежування території Солочинський і Голубинського сільських рад». Значна частина території, під якою знаходяться підземні мінеральні води, передавалася від Солочинський до Голубинського сільській раді (ці землі і раніше ставилися до голубиного). Голубинський сільрада дбайливіше ставився і ставиться до збереження цінних мінеральних вод.
... Минуло 13 років. Позов Солочинський сільської ради про незаконність рішення Свалявського районного ради розглядалося в судах Закарпатської області, Львівському апеляційному адміністративному суді, Вищому адміністративному суді України. 19 грудня 2011 розглянув цю справу Верховний Суд України в повному складі, який залишив у силі рішення Свалявського районного ради від 1 березня 2000 року. У рішенні суд написано: «Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає». Минуло більше року. За допомогою «всесильної руки Києва» рішення Верховного Суду України досі не виконано.
Голова Солочинський сільради пані Туряниця виділяє ділянки тим особам (як вона заявляє), які можуть локалізувати всі перевірки. Ось у цьому основна причина невиконання рішень і законів щодо збереження цих цінних родовищ.

Чому б не повчитися на вже допущених помилках?

Слід зазначити, що практика ігнорування основних вимог законів України мала місце в багатьох сферах і призвела до негативних наслідків. Протягом тривалого часу науковці, фахівці, громадськість селища Солотвино Тячівського району на Закарпатті звертали увагу відповідних органів, де розміщені солерудник і Українська алергологічна лікарня (єдина в Україні), на строге виконання заходів з ізоляції соляних пластів від грунтових вод. Відповідної реакції не було. Навіть виділені кошти на ці цілі використовувалися не за призначенням і ніхто не був притягнутий до відповідальності. Зараз соляна шахта і унікальна алергологічна лікарня, в якій десятки тисяч українців і громадян сусідніх європейських країн оздоровлювалися, закрита. До 90-х років такі заходи тут чітко виконувалися, що сприяло успішній роботі солерудника. Після припинення відповідних робіт знищені не тільки соляні шахти, лікарня, але й житло місцевих жителів, земельні угіддя. Значна кількість населення залишилося без роботи.
Витрачаються значні державні кошти на переселення жителів Солотвина, яким потрібно будувати житло і всю інфраструктуру. Подібна доля може спіткати й джерела мінеральних вод Свалявського, Хустського та Міжгірського районів Закарпаття.
Шановний Віктор Федорович! Таке ставлення окремих керівників державних органів і служб до виконання законів і рішень, до численних звернень відповідних служб, громадськості, підриває і вбиває віру людей до влади і в її здатність вирішувати серйозні проблеми.
Переконливо просимо Вас, Віктор Федорович, знайти можливість зупинити процес руйнування цінних родовищ мінеральних вод Закарпаття, за що Вам буде щиро вдячний український народ. Адже втрата цих родовищ призведе до того, що українці і громадяни сусідніх європейських держав не зможуть поправляти своє здоров'я.
У вас достатньо волі. На цьому прикладі можете продемонструвати всім «клеркам», як не потрібно ставитися до виконання законів і рішень. На нашу думку, порушники законів мають понести всю повноту відповідальності, включаючи кримінальну. Ваші рішучі дії з зупиненого процесу руйнування джерел мінеральних вод, без жодного сумніву, піднімуть авторитет і довіру до влади і до Вас особисто, що дуже важливо напередодні президентських виборів 2015 року.

З глибокою повагою,

Михайло ВОЛОЩУК, президент асоціації народних депутатів Закарпаття всіх ланок попередніх скликань, голова комісії громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації, екс-керівник Закарпаття, депутат Верховної Ради УРСР багатьох скликань, народний депутат України першого скликання;
Іван КОРОЛЬ, голова Закарпатської обласної ради профспілок;
Іван Бігунець, голова Закарпатської обласної ради Організації ветеранів України;
Оксана ГАНІЧ, директор Науково-дослідного інституту фітотерапії Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова Союзу жінок Закарпаття;
Іван Коршинський, голова Закарпатської організації Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, народний депутат України другого скликання;
Олег САМОЙЛОВИЧ, голова Закарпатського ради ветеранів війни, почесний ветеран України;
Олег Лукша, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», голова комісії з питань соціально-економічного розвитку ресурсного потенціалу та інвестицій громадської ради при Закарпатській ОДА, Юрій Лобко, голова правління Закарпатської обласної організації Всеукраїнської економічної ліги, голова комісії з питань захисту навколишнього середовища , медичної екології та екологічної безпеки громадської ради при Закарпатській обласній державній адміністрації.

"Голос України"