ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпатські нардепи Балога та Іванчо вже не "нашисти"

    01 липня 2024 понеділок
    Картинка користувача Гость.

    Кажуть, що офіційно про це буде оголошено на черговій сесії Верховної Ради, яка відкривається 3 лютого".

    Ця інформація, що з'явилася 28 січня на стрічці новин інтернет-варіанту газети "Репортер", привернула до себе чималу увагу. Та особливо шокувала вона регіональний блок "Наша Україна", прес-служба якого миттєво розродилася матеріалом "Чергова провокація есдеків" на першій сторінці підконтрольної "нашистам" газети "Старий Замок", де Сергія Слободянюка обізвали "братаном"!

    Правду кажучи, така нервова та галаслива реакція "нашоукранців" на цілком "буденну" (з нашої точки зору!) газетярську інформацію редакцію трохи здивувала. Якщо нічого подібного не сталося, то з чого, питається, здіймати такий гвалт і крик? Ну, пішли собі Іванчо з Балогою у пропрезидентську більшість вслід за Ратушняком... Так це що - хіба несподіванка? Турбує інше: як сприймається взагалі інформація, подана "Репортером". І чи знов не подадуть на закриття нашої газети позов заангажованим від Мукачева суддям?

    А тому нам також дуже хочеться почути обгрунтовані відповіді на цілий ряд питань. Зокрема, й таке - хіба "демократія і свобода слова" існує тільки для "Старого Замку", "РІО", "Трибуни" та "М-Студіо"? Іншим закарпатським газетам до цих категорій, що, - "зась"?

    Хочеться запитати: коли п.Балога, член СДПУ(о), будучи губернатором, провадив якусь політику, наприклад всенародний референдум-2000 - це, шановні колеги-"старозамківці", - демократія?!?

    Коли п.Ратушняк, депутат обласної ради (заява якого на вступ до СДПУ(о) до цього часу зберігається у сейфі Івана Різака), паплюжив і знімав Івана Іванча з посади голови облради - це була "справжня" демократія, колеги-"ріовці"?!?

    Коли нечистий на руку політикан (наприклад, вчорашній "нашоукраїнський братан" Балоги С.Ратушняк) цинічно і нахабно привласнює за вашої всебічної підтримки чуже майно (наприклад, ВАТ АТП-12107) - це вищий прояв демократії?!?

    Коли організовують замах на життя і ледь не вбивають громадського діяча (наприклад, С.Слободянюка - опонента вчорашнього "нашоукраїнського братана" Петьовки С.Ратушняка) - це знову вищий прояв демократії?!?

    Коли організовують підпал автомобіля (наприклад, І.Цапа - опонента вчорашнього "нашоукраїнського братана" Іванча С.Ратушняка) - це знову в межах цивілізованих демократичних процесів?!? Ви, шановні демократи, - як у рот води набрали! Абсолютна тиша!

    А от коли розбивають шибку автомобіля керівника прес-служби "Нашої України" в Мукачеві - от цього разу демократія згвалтована!

    Погодьтеся, якесь дивне трактування загальновідомого поняття "демократія", шановні демократи!

    ***

    Прокоментувати публікацію прес-служби регіонального представництва виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" ми попросили голову Закарпатської територіальної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, голову громадського об'єднання "Місто", депутата Ужгородської міської ради Сергія Миколайовича СЛОБОДЯНЮКА:

    - Мені, по перше, приємно, що моє ім'я пов'язують із закарпатською газетою "Репортер". Тим більше, що засновником цього видання є Закарпатська територіальна організація УСВА, головою якої я є. За два з половиною роки існування газета набула авторитету, вона оперативна і доступна за ціною малозабезпеченим категоріям населення Закарпаття. Що вигідно відрізняє "Репортер" від деяких інших "авторитетних" видань, так це те, що газета видається за рахунок ветеранської організації, а не на гроші, здобуті злочинним шляхом.

    Стосовно ж публікації в "Старому Замку", то скажу її замовникам наступне: "братаном", на відміну від власників мукачівської газети, Сергій Слободянюк усе життя був і є хіба що тільки для своїх бойових побратимів - ветеранів Афганістану. Жодних кримінальних за"барвлень" у житті не мав, контрабандою горілки, сигарет і продуктів харчування також ніколи не займався - знову ж таки, на відміну від власника як "Старого Замку", так і власника "РІО"!

    Жодних провокацій ніколи у житті я не ініціював і не обслуговував - на відміну від авторів "Чергової провокації есдеків". Ніколи - на відміну від господаря "Старого Замку", - жодного дня не був членом СДПУ(о).

    Стосовно губернатора Івана Різака і його партійності, тобто членства в СДПУ(о). На моє переконання, кампанія із спробами дискредитації голови обласної державної адміністрації Івана Різака в ЗМІ, які належать клану Балоги та громадянину Ратушняку, є їхньою особистою помстою як бізнесменів, які внаслідок боротьби губернатора з тіньовою економікою в краї втратили свої надприбутки від незаконного бізнесу. Всі нападки на керівника області є верхом цинізму з огляду на те, що добробут простих закарпатців нині зростає, а на Закарпатті нарешті утверджується Закон і порядок!

    Що ж до партійності Івана Різака, то хочу заявити: якщо СДПУ(о), яку "нашисти" ототожнюють з Іваном Різаком, забезпечила твердий поступ у соціально-економічному розвитку Закарпаття і дає нашим краянам можливість працювати, одержувати стабільний заробіток, то треба це визнати! А тому я особисто поважаю СДПУ(о) за її конкретні досягнення на Закарпатті.

    Щодо моральності діючих нардепів. На відміну від деяких закарпатських нардепів, будучи народним депутатом ВР України, я жодного разу не перебігав із фракції до фракції: під час своєї роботи у парламенті перебував саме в опозиційній одній фракції - увесь час! І не торгував питаннями прийняття Конституції України, на відміну від деяких теперішніх нардепів, які сьогодні намагаються гендлювати питаннями політичної реформи. І не шукав у часи свого депутатства політичного даху ні в дніпропетровських, ні в донецьких, ні у львівських угрупувань.

    А також ніколи не бігав і не просив вибачення, а тим більше - ніколи не лягав під "когось", - на відміну від тих же власників "Старого Замку" та "РІО". У своїх поглядах і переконаннях стояв завжди до кінця, як це було, до прикладу, у 1998 році. І завжди нормально сприймав як перемоги, так і поразки. Ніколи не галасував після бійки, а, засучивши рукава (як це було після того ж 1998 року), разом із командою однодумців, у рамках громадського об'єднання "Місто" та обласної організації ветеранів війни в Афганістані, працював для ужгородців та закарпатців.