Закарпаття: Край садів і виноградників очікує серйозних інвесторів

Найбільш привабливими для інвесторів є виноробні та консервні підприємства Закарпаття. Саме на цьому акцентував перший заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, заслужений працівник сільського господарства України Степан Нодь.

— Степане Федоровичу, оскільки ви досвідчений і професійний харчовик, то вам, як мовиться, і карти в руки... Розкрийте їх, будь ласка, широкому загалу краян.
— Харчова галузь Закарпаття нині представлена майже трьома сотнями підприємств, де трудиться понад 10 тисяч чоловік. Із цієї кількості 71 підприємство належить до когорти щомісячного обліку та звітності.
Очікуваний обсяг реалізації продуктів харчування у 2008 році понад 800 млн. грн., що орієнтовно становитиме 10 відсотків загальнообласного показника.
— Ці цифри прогнозні, час покаже, чи буде стільки. А от що минулі три квартали показали?
— За 9 місяців поточного року темпи приросту обсягів виробництва у харчовій промисловості області становлять 100,9 процента. 50 відсотків підприємств галузі, незважаючи на те, що вона сьогодні переживає не кращі часи, все-таки спрацювали прибутково. Основними напрямами розвитку галузі, як свідчить її аналіз, є виноробство, виробництво овочевих консервів і розлив мінвод. Нарощуючи темпи виробництва, стабільно працюють ТОВ «Мікаланд» (директор — депутат обласної ради Юдіта Петеї), ТОВ «Консервний завод «Унівєр» (Олександра Лендєл), СП ТзОВ «Дядя Ваня» (Наталія Слободяник) Виноградівського, СП СУАП «Берег Фудс» (Степан Ревак) Берегівського, Мукачівська філія ТзОВ «Латориця» (Йосип Пилипанинець), ТзОВ «Корадо-Канінг інтерпорейд» (Юлія Оліфіренко) Мукачівського районів, які забезпечили близько 90 % загального обсягу виробництва консервованої продукції, значна кількість якої реалізується за кордоном. Для більш ефективної роботи підприємств ними створюється власна сировинна база, впроваджується практика вирощування сільгосппродукції безпосередньо підприємствами.
Із виноробних підприємств успішно працюють ОП «Ужгородський коньячний завод» (директор — заслужений працівник промисловості України, депутат облради Володимир Гісем), берегівські ЗАТ СП «Котнар» (директор — Володимир Маргітич), СП ТзОВ «Айсберг» (Олег Івашкович) та ЗАТ «Скілур» (Олег Бублик) із м. Ужгород, продукція яких відповідає європейським стандартам і неодноразово відзначалася на міжнародних конкурсах. Більше 80 % загальнообласного обсягу розливу мінвод припадає на підприємства Свалявського району, де основними виробниками є ВАТ «Свалявські мінеральні води» (директор — Василь Мориляк), ТзОВ «Маргіт» (Олександр Салій) і ТзОВ «Плосківський завод мінвод» (Михайло Гісем).
Вагомий внесок у загальні здобутки харчової промисловості краю також вносять ТзОВ «Нідан плюс» (директор — Дмитро Соболь) із м. Берегово, ВАТ «Кондитерська фабрика А.В.К.» (Валентина Папазова) з м. Мукачево, ВАТ «Ужгородхліб» (голова правління — заслужений працівник промисловості України Анатолій Токарчук). Єдиним успішним виробником продуктів дитячого харчування на Закарпатті є фірма «Хіпп-Ужгород» (директор — Володимир Панков), котра займається випуском сухих чайних напоїв і розливом питної води для дітей.
Екологічно чиста продукція, виготовлена харчовиками краю, і після того, як із цьогорічного травня Україна стала повноправним членом СОТ, зберігає свій високий експортний потенціал.
— А відоме в минулому гасло «Закарпаття — квітучий край садів та виноградників» не втратило своєї популярності і як це позначається на розвитку його харчової індустрії?
— Одним із пріоритетних напрямів розвитку АПК нашого краю, згідно зі стратегією соціально-економічного розвитку Закарпаття, є інтенсивний розвиток садівництва та виноградарства. В цілому по області тепер нараховується 26,4 тис. га багаторічних насаджень, у тому числі — 6 тис. га виноградників. Відчутний поштовх у поліпшенні стану та розвитку багаторічних насаджень дав Закон України «Про збір та розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства», у відповідності до якого розроблена державна бюджетна програма «Закладання і догляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками». За період дії даної програми з 2000 року по вересень 2008 року в області закладено 1202 га виноградників. У середньому за рік їх посадка проводилася на 150 га. Зокрема в минулому році посаджено 390,5 га багаторічних насаджень, з яких виноградники — на площі 260,1 га. Для цього по вище згаданій програмі торік отримано з держбюджету 10 млн. грн. За 9 місяців поточного року сільгосппідприємствами краю посаджено 90 га виноградників, на які отримано з держбюджету 4,4 млн. грн., або 54,9%.
У виноградарстві збільшення площу першу чергу відбувається за рахунок переробних підприємств, які створюють власну сировинну базу, діючих великотоварних сільгосппідприємств, що займаються вирощуванням винограду та приватних виноградарів, площа в яких становить по З і більше гектарів. А те, що загальна площа їх в області у 2015 році буде доведена до 8 тис. га, поліпшення сортового складу й доведення середньорічного виробництва сонячних грон до 50—55 тис. тонн дасть змогу повніше забезпечити переробну промисловість краю у сировині та споживчі потреби населення у свіжому вигляді винограду.
— Однак відомо, що за 8 місяців поточного року в області вироблено всього тільки 1719 тис. дал вина виноградного, що на 112 тис. дал менше порівняно з відповідним періодом минулого року. Чому?
— Облдержадміністрація та обласна рада неодноразово зверталися до Верховної Ради, Кабміну й Мінагрополітики України, та по сьогоднішній день не вирішене питання внесення змін до чинного Закону України, яким передбачена плата підприємствам за ліцензію на оптову торгівлю вином у розмірі 500 тис. грн. Така сума виявилась для багатьох виноробів непосильною, і це в першу чергу підкосило саме ті підприємства, котрі раніше мали добре ім'я та хорошу продукцію.
— І, справді, який тут можливий вихід?
— Вихід є лише один. Треба, щоб уряд і Верховна Рада внесли зміни у відповідний закон, запровадивши диференційовану плату за ліцензію з тим, аби ці підприємства могли знову відновити своє виробництво, займатися вирощуванням винограду, його промисловою переробкою та реалізацією вина у пляшках.
— Схоже, переймаєтесь не тільки цією проблемою?
— Ще одна, дуже болюча для харчової промисловості краю проблема, про яку багато вже писала ваша газета, невирішен-ня урядом подальшої долі Солотвинського солерудника...
— Отож галузь, Степане Федоровичу, потребує серйозних інвестицій?
— Так. Я не сказав би, що їх немає. Бо ж усі нові виноробні та консервні заводи побудовані в краї внаслідок залучення інвестицій. Як іноземних, так і вітчизняних. І особливо це стосується ЗАТ СП «Котнар», яке входить за обсягами виробництва до п'ятірки найбільших виробників вина в Україні. У поточному році «Котнаром», до речі, відкрито на Берегівщині новий завод із розливу виноградних вин потужністю 3,5 млн. пляшок на рік. Сьогодні в першу чергу саме виноробні й консервні підприємства є найбільш цікавими для інвесторів.

Богдан Дубовий, м.Ужгород