Не треба нас «лікувати»

30 липня 2012 року в Україні закінчився перший етап обмеження можливостей рекламування ліків. З цієї дати офіційно набрав чинності наказ МОЗ України №422 від 06.06.2012 р., що встановлює критерії для визначення лікарських засобів, рекламування яких заборонено. Зокрема, до таких віднесені препарати, які можуть викликати звикання, або в склад яких входять наркотичні речовини, а також ліки, призначені виключно для вживання дітьми до 12 років чи вагітними жінками. Крім того, не можна рекламувати ліки від туберкульозу, венеричних захворювань, інших особливо небезпечних хвороб, а також засобів від ожиріння, безсоння і т.ін. Без цих критеріїв була неможлива реалізація положень закону про посилення контролю за обігом лікарських засобів (№4196 від 20.12.2011 р.). До цього часу законом «Про рекламу» дозволялося розповсюджувати рекламу безрецептурних препаратів у будь-який спосіб, а рецептурних – шляхом розміщення в спеціалізованих виданнях для медиків, а також на семінарах, конференціях, симпозіумах на медичну тематику. Але тепер навіть безрецептурний препарат може попасти під рекламні обмеження, якщо попаде до переліку заборонених до рекламування засобів (зараз розробляється). Власне, ініціатори закону №4196 одразу пропонували заборонити рекламу будь-яких медикаментів, але ці норми було пом’якшено в остаточній редакції документу. Основний аргумент прихильників заборони реклами ліків – необхідність покласти край самолікуванню українців. На Заході давно зрозуміли, що жорсткими заборонами проблему самолікування громадян не вирішити. Особливо в епоху бурхливого розвитку інформаційних технологій та засобів зв’язку. Наприклад, в 2011 р. 57% інтернет-користувачів у світі спочатку зверталися до онлайн-ресурсів, а вже потім – до лікарів чи своїх родичів і знайомих. Тому вибираючи між повною забороною реклами (і повної залежності пацієнтів від вибору, нав’язаного лікарями та фармацевтами) та жорстким контролем і обмеженням реклами медпрепаратів Захід обирає останнє. В Австрії, Бельгії, Германії та ін. вже діють Кодекси по обмеженню медичної реклами забороняють застосування «чудодійних» формулювань, а не рекламу як таку для без рецептурних препаратів. У США вже майже 15 років дозволена медична реклама, але її зміст жорстко відслідковують Управління контролю за харчовими та лікарськими засобами (FDA, для рецептурних засобів) та Федеральна торгова палата США (FTC, для безрецептурних). У безперспективності повної заборони реклами ліків (так само, як пропонується в Україні) вже змогли переконатися в Азербайджані. За три роки заборони (з кінця 2006 р.) об’єми продажу безрецептурних ліків впали майже в 2,5 рази. Це скорочення фармацевти компенсували підвищенням середньої вартості однієї упаковки ліків (в середньому на 70% щорічно). Тому вже в червні 2010 р. рекламу ліків знову дозволили, як наслідок зниження ціни на 31%. І депутатам, які вже восени будуть розглядати урядовий законопроект, варто про це пам’ятати. Звісно, якщо вони не мають на меті налякати фармацевтів, щоб ті перед виборами розкрили гаманці на лобіювання поправок, які нівелюють можливу тотальну заборону реклами ліків.