На Закарпатті відзначили День прикордонника

27 травня ц.р. в управлінні Мукачівського прикордонного загону відбулися урочистості з нагоди святкування Дня прикордонника під головуванням начальника Мукачівського прикордонного загону полковника Ігоря Левадного.

Привітати прикордонників прийшло багато керівників державних та шефських установ Закарпатської області, ветерани-прикордонники, які вітали та нагороджували охоронців кордону. Святкування цього дня обчислюється сотнями років. Історія розвитку та створення прикордонних військ дуже довга та цікава. Офіційно святкування цього професійного свята обчислюється з 1958 року, коли Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про святкування Дня прикордонника, який з тих пір щорічно відмічається 28 травня.

Начебто і небагато часу пройшло з того моменту, коли Україна в 1991 році проголосила незалежність і, переборюючи неймовірно важкі економічні і соціальні проблеми, почала облаштовувати свої державні кордони, але це, навіть для сучасників, вже далека історія.
Коли людина приходить вперше на кордон, вона побачить тишу та спокій. Однак важко буде повірити цій людині, що за зовнішнім спокоєм ховається нелегка і дуже неспокійна праця прикордонників, покликаних за обов'язком служби і велінням душі забезпечувати недоторканість державного кордону України.
Історія становлення державного кордону України починається з 1991-го — початку 1992 року - коли створюються Прикордонні війська України і починається організація охорони державного кордону на ділянках зовнішнього кордону колишнього СРСР. 12 січня 1992 року перші військовослужбовці Прикордонних військ присягають на вірність народові України і стали на захист суверенітету молодої держави.
— З березня 1992-го і до кінця 1993 року — по всьому периметру території України, а це майже 7 000 км, виставляються прикордонні підрозділи, розгортаються та формуються нові з'єднання і частини, які організовують прикордонний контроль на кордоні з Молдовою, Росією, Білоруссю. Вже тоді Україна чітко висловлює свою принципову позицію: немає „зовнішніх" і „внутрішніх" кордонів СНД, а є державні кордони з відповідним статусом.
— У 1993 році за рахунок додаткової чисельності виставляється на охорону кордону 10 нових загонів прикордонного контролю у складі 120 застав прикордонного контролю і 119 пунктів пропуску через кордон. В цьому ж році з метою підготовки власних кадрів у місті Хмельницькому створено Інститут Прикордонних військ України. З квітня 1993 року взято під контроль всі аеропорти держави, які мали міжнародні шляхи сполучення.
— У 1998 році було започатковано процес делімітації ( визначення кордонів на карті) сухопутної ділянки державного кордону між Україною і Російською Федерацією, в цьому ж році завершується делімітація кордону з Республікою Білорусь та Республікою Молдовою.
— В січні 2003 року в пункті пропуску "Мамалига"( Україна) — „Крива" (Республіка Молдова) відбувається підписання Положення про демаркацію кордону між двома країнами та відкриття першого демаркаційного знака. І цього ж історичного дня підписується Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон.
— 1 серпня 2003 року створюється Державна прикордонна служба України. Цей новий правоохоронний орган спеціального призначення стає правонаступником прикордонних військ, які існували майже 90 років.
Як зазначає голова Державної прикордонної служби України генерал-армії України Микола Литвин, «цей перехід став знаковою подією. У світі створюються нові стандарти і, щонайменше, нерозумно не рахуватися з вимогами того політичного, соціального, інформаційного простору, у якому зараз знаходиться Україна. Тому перетворення прикордонних військ у Державну прикордонну службу — це такий же природний і прогресивний етап розвитку, яким на початку минулого століття було їхнє створення на базі імператорського Окремого корпусу прикордонної варти».

Проводячи реформу Прикордонних військ та Держприкордонслужби, безумовно, неможливо забути або поміняти славні традиції прикордонних військ. Від минулого неможливо відмежуватися. Навпаки на сьогоднішній день основним завданням є зберігати та розвивати традиції своїх попередників, а це - іменні прикордонні застави, ради ветеранів, загони юних друзів прикордонників і багато іншого, що сприяє вихованню патріотизму у громадян, що зможе повернути колишню повагу до людей у зелених кашкетах і зробити з них справжню еліту нашого суспільства.
Яскравим взірцем історії як Прикордонних військ СРСР, так і України, є Мукачівський ордена Бойового Червоного Прапора прикордонний загін, який розпочав свій бойовий шлях з 1944 року і до 1991 року охороняв кордони СРСР, а з 1991 року кордони України одночасно з чотирма країнами — Польщею ( 32,6 км ), Словаччиною ( 97,6 км ), Угорщиною (133,1 км ) та Румунією ( 203, 9 км ).

З 1 серпня 2003 року під час реформи Прикордонних військ України, до новосформованого Чопського прикордонного загону було передано прикордонні комендатури "Великий Березний" та "Ужгород".
В свою чергу до складу Мукачівського прикордонного загону ввійшли відділення прикордонного контролю: "Косино", "Лужанка", "Вилок", "Дяково", "Тересва", "Ділове".
Загальна протяжність кордонів, які починає охороняти загін, скорочується до 316,2 км.

Враховуючи історичний шлях Мукачівського загону — Закарпаттю є чим пишатися. Мукачівський прикордонний загін є обличчям нашої держави на кордонах з європейськими державами.

День прикордонника — символ героїчного служіння Вітчизні і глибокої поваги українського народу до захисників державних рубежів. Охоронці рубежів у всі часи з честю несли нелегку службу та самовіддано боролися за свободу і незалежність Батьківщини, демонструючи зразки доблесті та мужності.
З урахуванням реалій сьогодення суттєво зростає роль Держприкордонслужби як важливого інституту національної безпеки держави, гаранта надійного заслону нелегальній міграції, контрабанді та іншій протиправній діяльності на державному кордоні.
В цей святковий день бажаємо всім, хто причетний до прикордонної служби, міцного здоров'я, щастя й добробуту, нових здобутків у виконанні почесних завдань.

Прес-секретар начальника Мукачівського прикордонного загону

майор Едуард Стеблюк