Хто відповідатиме за якість українських продуктів і захист споживачів?

З 10 лютого в Україні запрацює новий мега орган - Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Багато в чому його створення має полегшити життя бізнесу.

Якщо раніше з перевірками на підприємства по колу навідувалися інспектори Держветфітослужби, Держспоживінспекції, СЕС або, наприклад, Держсільгоспінспекції, то тепер цим буде займатися одне відомство.
Всі ж згадані інспекції реорганізуються або ліквідуються. Правда, існує думка, що бізнесу і з новим органом буде несолодко.
Спочатку Госпродпотребслужба створювалася як автономне відомство, що підкоряється безпосередньо Кабінету міністрів.
Однак кілька місяців тому службу все-таки перепідпорядкували Міністерству аграрної політики і продовольства, що стало приводом для чергового скандалу та догляду очолював відомство Сергія Глущенка.
Втім, створення Госпотребслужби важливо не стільки для бізнесу і для чиновників, як для мільйонів українців. Адже саме цей орган з цього моменту буде відповідати за безпеку продуктів харчування на ринку країни.
Примітно, що створення нової служби триває вже два роки. Тобто, весь цей час якість продукції, виходить, ніхто не контролював. На тлі скандалів з виявленою сальмонелою в українських яйцях цей факт не здається таким другорядним.
"ЕП" вибрала найцікавіші факти про роботу органу, який відповідає за життя пересічних споживачів. Що насправді відбувається з Госпродпотребслужбой і чи всі є у відомства для повноцінної роботи?
Кадрове питання
Найболючіше питання - кадрове забезпечення відомства.
Зараз штат Держпродпотребслужби складається з однієї людини - Володимира Лапи, який є главою ліквідаційних комісій Держцінінспекції та Держспоживінспекції і одночасно - першим заступником голови відомства.
У всіх тих відомствах, які після реорганізації мають влитися в Госпродпотребслужбу, працює близько 13 000 співробітників.
За штатним розкладом в центральному апараті Госпродпотребслужби повинні працювати 303 людини, і 9853 співробітників в територіальних органах. Тобто загалом штат відомства буде складатися приблизно з 10 тис осіб, що на 30% менше, ніж раніше у всіх реформованих структурах.
Лапа зізнається, що готовий приймати на роботу нинішніх співробітників, до яких немає претензій.
І хоча люди з системи можуть бути непоганими виконавцями, але більшість з них не є драйверами реформ. Тому є плани залучення консультантів та радників, зокрема, за рахунок донорського фінансування.
Фінансування
Тут у відомства теж не все просто. Кошти на фінансування деяких реорганізованих органів передбачені в бюджеті тільки на перший квартал. Після реорганізації, ці структури вливаються в Держпродпотребслужбу.
Таким чином уряд стимулює "непотрібні" відомства до реорганізації та ліквідації.
Зараз на Госпродпотребслужбу виділено близько 490 млн грн, з яких приблизно 200 млн грн - спецфонд. Щоб отримати ці гроші на рахунок відомства, необхідно отримати схвалення Мінфіну, і Мінздоров'я (вже отримано), а далі ще затвердити рішенням Бюджетного комітету ВР.
Без щеплень
Всупереч думці про те, що Госпродпотребслужба - своєрідні контролюючий "монстр", далеко не всі функції реорганізованих і ліквідованих структур передані новому відомству.
До компетенції нового органу увійшли ветеринарні та фітосанітарні функції, а також тимчасово за відомством закріплена сертифікація насіння - з 1 липня її передадуть на ринок і служба лише контролюватиме її проведення.
Крім цього, в Госпродпотребслужбе займуться захистом прав споживачів, включаючи ринковий нагляд, а також ціновим регулюванням.
Теза про те, що Госпродпотребслужба має і повноваження з вакцинації населення, є міфом. Відомство лише здійснює контроль і нагляд у цій галузі.
Все, що стосується безпосередньо вакцинації, профілактики, моніторингу - це функції МОЗ та Центру громадського здоров'я МОЗ, а все, що стосується державного контролю та нагляду у цій сфері та благополуччя населення - це блок ДППЗ.
Ще одна функція відомства - сприяння висновку української продукції на зарубіжні ринки, причому не тільки з харчової продукції.
"Від нас залежить, як швидко ми введемо систему RAPEX - це система оперативного оповіщення про небезпечні споживчих товарах. Як тільки ми вводимо цю систему, яка на 90% готова і в силу постійного реформування досі не працює, показуємо, що ми готові працювати за європейськими правилами ", - говорить Лапа.
Мотивація співробітників
"Мене часто запитують, як змусити інспектора, який отримує 2-2,5 тис грн, не брати хабарів", - розповідає Лапа.
Чиновник зізнається, що задовольнити потреби працівників буде досить складно.
У планах керівництва - створення механізму, який би дозволяв виплачувати частково якісь стимулюючі надбавки, за рахунок оптимізації чисельності або донорських коштів.
Донорські гроші
Донорів Госпродпотребслужба планує залучати під ті проекти, фінансування яких бюджетом не передбачено.
Наприклад, відомство має оснастити пункти пропуску на кордонах згідно Європейським нормам - необхідні холодні цехи для розвантаження продукції та проведення ветеринарного контролю.
Така ж історія з лабораторними мережами. Українські лабораторії, за рідкісним винятком, обладнані застарілим обладнанням.
Відомству необхідно провести аудит лабораторної мережі, об'єднати обладнання, що знаходяться на балансах різних реформованих органів, потім акредитувати лабораторії, що теж коштує чималих грошей.
Навчання фахівців європейському законодавству, формування цілісної ІТ-системи - з тієї ж серії.
"Можна намалювати чесний прозорий бюджет з цифрами тричі більше, ніж зараз, і чекати їх вічно. Але нам потрібно виходити з тих бюджетних реалій, які є", - говорить Лапа.
Читайте також: Терористи заробляють на продажу мирному населенню прострочених продуктів!