Безглузда смерть дитини, та ще й у аварії, – це страшно!

Швидкість, аварія, смерть і ...в’язниця. А до моральних утрат із двох сторін – смерть дівчини, інвалідність парубка, позбавленння його волі згідно вироку та ще плюс матеріальні з боку підсудного: розбите авто, досудова грошова компенсація, стягнення сто тисяч згідно рішення суду на користь потерпілої тощо.

Постає риторичне запитання: чи не занадто в безпечні розваги граємося, коли опиняємося за кермом швидкісного авто та ще в такому молодому віці? Ціна подібних безпечних ігор – людське життя та іще низка неприємностей, які можуть перекреслити усю біографію. Бо тюрма – це аж ніяк не життя у Бога за пазухою та чайок із медом. Читайте та робіть висновки.

Стаття написана на основі вироку, який суддя зачитав усього тиждень тому. Читачі, надіємося, пам‘ятають отой трагічний випадок на автодорозі Берегово-Мукачево у квітні місяці, в якому загинула студентка медичного коледжу С. Лендєл (сайти досить широко писала про цю аварію неподалік ресторнау "Мисливська чарда"). Він начинив неабиякого ажіотажу, призвів до різного роду перекручень на інтернетівських порталах тощо. А суть у тому, що передвечірньої пори автівка "Шкода Октавіа А5" під керуванням 21-річного уродженця Кішварди, берегівчанина Ш. Феннича на швидкості 160 км. за год. злетіла в кювет і врізалася в дерево. Як не прикро, але після такого "поцілунку" він став інвалідом ІІІ групи, двоє пасажирів К. Фозекош, С.-С. Русин отримали важкі травми та опісля лікувалися. А для С. Лендєл, як уже писалося, ця поїздка, на жаль, була останньою подорожжю на білому світі. Не будемо зараз вдаватися в деталі, чому, мовляв, сталася дорожньо-транспортна пригода, однак скажемо, що, ознайомившись із вироком Берегівського районного суду, винна у всьому швидкість. Водій під час чергового обгону на дорозі не зумів утримати кермо і недешева іномарка зіткнулася з деревом. У підсумковому документі Феміди вказано причини, які призвели до біди. Звісно, була б їзда безпечнішою, то й трагедії можна було уникнути.

Скажемо, що у судовому засіданні, яке пройшло під головуванням досвідченого судді О. Фейіра та за участю прокурора Берегівської місцевої прокуратури М. Ониська, обвинувачений Ш. Феннич свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2. ст. 286 КК України) визнав повністю. Хоча пояснив: не пам‘ятає, що сталося того фатального дня. Цілком імовірно, адже удар був такої сили, що машину потрощило дощенту. І тільки родичі йому розповіли-пригадали, що їхав у напрямку Мукачева з пасажирами-ровесниками (студентками в тому числі) й неподалік Гаті сталося це резонансне ДТП. У суді обвинувачений також зазначив: того дня не вживав ні алкогольних напоїв, ні будь-яких інших. Натомість просив не карати його суворо, врахувати, що є інвалідом внаслідок аварії і до кримінальної відповідальності дотепер не притягався. Тим паче, частково компенсував потерпілій заявлену нею суму. Попросив також пробачення в матері жертви. Жест, звісно, доречний, але...

Слово мала також неня покійної у автокатастрофі М. Лендєл, яка проживає на Мукачівщині. Мати розповіла, що дочка того дня прийшла до неї на роботу й попросила дозволу поїхати з хлопцем, відтак зателефонувала й повідомила, що буде на дискотеці в Мукачеві. Обіцяла повернутися додому того ж дня. З її боку заперечень, звісно, не було, бо ж усі були молоді. На жаль, то був останній дзвінок доньки до матері. Унаслідок аварії, в якій юнка отримала численні тяжкі ушкодження (переломи хребта, суглобів, крововилив у м‘які тканини голови тощо), плани її не збулися. Матері тільки повідомили про страшну смерть. Що коїлося в її душі – ліпше не згадувати. Відтак вона сказала, що заяву, згідно якої буцімто не має жодних претензій до Ш. Феннича, вона підписувала. Однак узагалі не читала її, оскільки було це за кілька днів після смерті дочки і вона перебувала ще в шоковому стані. У щирості таких її слів можна не сумніватися, адже безглузда смерть дитини, та ще й у аварії – це страшне...

Моральну втрату у зв‘язку з такою бідою оцінити неможливо. І оскільки вона перебуває у вкрай важкому матеріальному становищі, а сім‘я обвинуваченого обіцяла страждання полегшити шляхом купівлі для двох інших дітей квартири, але цього не зроблено, вона просила стягнути з Фенничів 500 тисяч гривень. Мовляв, такою на сьогодні є вартість обумовленого житла. Прохала також суд не брати до уваги попередню заяву про відсутність претензій.

Оцінюючи зібрані у кримінальній справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що юридична кваліфікація вини дій караного за зазначеною статтею є правильною. Отже, він таки порушив дорожні правила. А виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд, врахувавши всі інші нюанси цієї історії, повважав задовольнити вимогу М. Лендєл, але частково. Отже, з обвинуваченого буде стягнуто 100 тисяч моральної шкоди на користь потерпілої. Звісно, ані це число, ані попереднє аж ніяк не компенсують ціну життя та смерті. Схоже, розуміють це усі, позивачка в тому числі... Три крапки поставив свідомо, адже подібному немає ані заперечення, ані спростування.

Отже, вирок оголошено. Тож на його підставі Ш. Феннича позбавлено волі строком на два роки і шість місяців. Хоча прокурор просив 5-річний термін, але із застосуванням іспитового строку. Прийняте рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом 30 днів. Сказати важко, чи скоригує час позбалення волі берегівчанина вища судова інстанція, адже у аварії загинула молода дівчина.

Павло КАПТО