Ужгород міг би стати піонером у справі енергозбереження на Закарпатті

В Україні, незважаючи на численні рішення високих чиновників щодо
енергозбереження, так і немає системного характеру запровадження
альтернативних видів опалення. Черговий уряд заново винаходить велосипед і
пише, але тільки пише, а не втілює нову програму реформування ЖКГ.

Не до того й мерам міст. Візьмімо для прикладу Ужгород як місто, в котрому
вже третій рік поспіль опалювальний сезон схожий на вселенську катастрофу.
Це при тому, що обігрівання двох третин мешканців міська влада успішно
зіпхнула на самих мешканців, котрі встановили індивідуальне опалення.
В Ужгороді щонайменше три джерела низькопотенційного тепла - каналізація,
водопровід і головне - річка Уж. Їх можна було б використовувати, залучивши
відповідне обладнання й використовуючи наявні котельні. Кошти можна було б
узяти, зокрема, й за рахунок кредиту, використовуючи міжнародні фонди, з
міських грошей, які влада поклала на депозит, з продажу землі. За рахунок
різниці між собівартістю послуг (яка знизиться) і платою, яка стягується на
момент запуску проекту, можна було б повертати взятий кредит.
Звичайно, це лише одна з пропозицій. До слова, можна було б використовувати
й те, що в Часлівцях на газокомпресорній станції скидається конденсат із
температурою 96° С. Цим ресурсом можна опалювати мікрорайон щонайменше
на 20 тисяч мешканців. Потрібно лише 12 км трубопроводу (втрати тепла -
1,5° С на 1 км). Попередньою владою такий проект уже готувався. Іншим
джерелом забезпечення міста теплом можуть стати геотермальні води, які є у
Боздоському парку. Пошуки в Інтернеті вивели на наукову конференцію, де
фахівець одного з Київських інститутів за даними на 2004 рік навіть наводив
конкретні розрахунки, що треба для цього зробити й скільки це коштуватиме.
Намагаючись знайти цю людину, ми дістали повідомлення, що Інститут
поновлювальної енергетики розробив економічно обґрунтовані проекти
геотермального енергопостачання 7 населених пунктів Закарпаття. Структури
Світового банку навіть розглядали можливість їх фінансування, однак...
...В Ужгороді ширяться чутки, що нещодавно мер вихвалявся, мовляв, за два з половиною роки "ґаздування" поклав до власної кишені тільки на дерибані землі 70 мільйонів доларів. Звісно, це важливіше, ніж забезпечити місто теплом і зняти ужгородців з уже дуже дорогої, а надалі ще дорожчої, газової голки.