Додати новий коментар

Ужгородець Томаш Дешко має незвичне захоплення — знаходить в околицях міста занедбані напівзруйновані будівлі, колишні заводські цехи та робить там художні фотографії і знімає відео.

Розповідає, що навколо Ужгорода разом з другом Аттілою Горватом виявив чимало покинутих будівель і промислових об'єктів.

— До деяких з них важко навіть підійти, тому що природа за роки повернула все те, що належить їй. Інші, це колишні заводи, як правило, ще охороняються і охоронці не вітають непроханих відвідувачів зі зрозумілих причин. Тому намагаємося спочатку завжди легально потрапити в ці зони обмеженого доступу. Також серед неписаних правил — найменше можливе втручання у середовище. Тобто ми нічого не беремо звідти, і не вчиняємо жодної шкоди будівлі або об'єкту, куди потрапили.

Для чого це робить? Томаш Дешко каже, що по-перше, кожне нове відкриття — це цікава подорож до місця, яке практично не відвідують люди. У цих будівлях присутня відповідна аура та геометрія занепаду, які він хоче віобразити. Це певний адреналін і наслода кожним моментом, відповідний психологічний стан і настрій. По-друге, можливість зафіксувати це на фотографії, зробити оригінальні світлини. Тому важливо, аби було відповідне освітлення території. Всі фотографії мають свої назви, які навіяні внутрішніми переживаннями - "bad room service", "a winter's tale", "mechagodЗИЛa", "traumatology", "hell's kitchen".

— Для мене це захоплення — лише форма творчого самовираження. Мене не цікавить слава та популярність. Набагто важливіше для мене, це власний розвиток та пошуки себе, — каже Томаш.

Також він каже, що щоразу об'єкти, які він відвідує, змінюються. Деякі просто зникають і повністю руйнуються під впливом часу та обставин. Деякі набувають нових форм та змісту. Так, коли на тлі сірих або чероно-чорних будівель проростає яскраво-зелена трава та розквітають дерева - це наповнює весь цей апокаліптичний та урбаністичний пейзаж невеличкою часткою оптимізму...