Додати новий коментар

Хтось тільки що підписався, як Закарпатець. Я із цим незгодний, недобре приписувати собі в обговоренні те ім’я, яке тобі не належить. Так от, бачу, що дискусія згортається у той бік, що «hoo ти сам». Протестую. Я починав свій відгук на публікацію, як об’єктивну оцінку появи в Закарпатті того ж Хмари, того ж «єпископа» Кирила. Принаймні, намагався бути об’єктивним.
Ви ж, панове, відійшли у бік інший: русини ні на що не здатні, їм треба «допомогти» національно «самоусвідомитися». Так от, усі русини національно свідомі, але щодо своєї національності, не щодо нав’язаної їм. Від русинів вимагають визнати себе тими, ким вони не є, – українцями. Звідси і всі протиріччя, які, до речі, заклав Т.Г.Масарик, безконтрольно допустивши емігрантів із Галичини викладати в школах Підкарпатської Русі. Вони там такого «наробили», що ми, нащадки чехословацьких русинів, досі не можемо розібратися. От, наприклад, і мене навчили писати українською. А чому? Бо рідну писемність як совіти ліквідували, так відтоді ніхто не вчив і не навчив. Як би хто не переконував, що я і такі, як я, є українцями, на це не погоджуся. Якщо вам, чисті українці, це не подобається, то це ваша не вина, а біда. І при всьому цьому знати своє місце в ієрархії місцевих народів ви зобов’язані! Принаймні, ми, корінні закарпатці, до цього вас змусимо. Рано чи пізно.