Додати новий коментар

Про пісенний конкурс Євробачення знають усі, а можливо деякі ще й переглядають конкурсні виступи учасників, та ще й до того ж голосують за улюблених. А дарма, скажу я Вам, і поясню чому:

Одного травневого вечора, годині так о 9.30 купа народу, здебільшого молодь, студенти, ну і всі ті, кому не завадить 40 гривень, дружньо збираються біля «Буревісника» і після довгого і марудного там топтання, куріння і говоріння розсідаються (суворо по-списку) кожен в свій автобус. Причому не як культурні люди, а як біженці, нелегали, по-троє і по-четверо на місце, бо бачте на всіх не розрахували. Напевно через жадність організаторів цього дійства, якими є, і це дуже цікаво, Блок Юлії Тимошенко.

Ну от всі порозсідались, по-списку всіх перевірили і поїхали. Куди? Та в Чоп, до готелю «Європа», до добре ловить чудовий венгерський оператор Vodafone та T-Mobile. А навіщо ж всім туди? Як навіщо – голосувати, брати участь в sms-голосуванні конкурсу Євробачення.

Коли усі сім автобусів «Богдан» (а це приблизно 300 чоловік) приїжджають до місця збору в кожному автобусі проводиться суворий інструктаж. Кожному учаснику дійства дають по три sim карти вже зазначених операторів, оголошують текст sms-ки «11» - тобто всі голосують за 11 учасника конкурсу і дається номер на який потрібно відправити не менше як 20 sms з кожної sim картки.
Хто прихований під номером 11 жоден з учасників голосування не знав. Адже всі були тут, а не дивилися вдома конкурс. Знаємо точно. Що це не наша Лобода Свєтка, аж шкода, в таку дорогу. Та за 40 гривень і ще й не за нашу учасницю голосувати. В принципі логічно, якщо ми голосуємо «ніби від Венгрії», то за Україну мали б. Але ні, Юлія Володимирівна там все собі прорахувала, навіть витрат на таке мироприємство не пошкодувала. Але всю глибину її тактики нам звичайно не зрозуміти. Люд

І стояв увесь народ так, топтався кожен біля свого автобуса і чекав початку голосування. Лютували організатори за кожну пляшку пива в руці голосувальника, ніби ми тут зараз так понапиваємось, що не зможемо голосувати. А втім бувалі розповідали ( виявляється багато хто в подібному заході бере участь вже не перший раз), що минулого разу тут шофер позаду автобуса бекав, напився бідолаха.

Ну от і прийшов час голосування, всіх позаганяли в автобуси, і ще після годинного чекання сказали «Давай!». Люд заворушився, всі почали наполегливо голосувати, переставляти картки в телефонах (дарма що в половини навіть оператора не знаходило). А коли час голосування вийшов карточки (знову ж суворо по-списку) позабирали, чесно зароблені 40 гривень далі і відвезли в Ужгород.

І стоїш ти о другій годині ночі на пустій автобусній зупинці, мнеш зароблені копійки в кишені і думаєш про учасників конкурсу Євробачення, де все підмучено.

джерело : http://foso.uz.ua/events/34-report/271-vrobachennya-vse-pdmucheno.html