Додати новий коментар

За що?...
За що ж мене Батьку життя
Ти, в цей час караєш?...
Чому моє ніжне серце,
Ти в лід загортаєш?

Воно в мене зараз айсберг
Замерзле й не дише.
Холодить, морозить душу,
До життя не кличе.

Нема в ньому більше сонця,
Радості, любові.
Шматком льоду воно стало
Із Твоєї волі.

Ти забрав, у мене, Боже
Кохання єдине.
І шпурнув ним у світ чужий
Наче сиротину.

Тепер мусить воно саме,

По людях блукати.
Та за моїм ніжним серцем
— Віки сумувати.