форель
Струмкова форель – цінний різновид лососевих, і в Україні її найбільше зараз розводять у верхів'ях гірських річок Карпат.
Найкраще вона адаптується у прохолодних і чистих потічках з срібним водограєм.
За останні 20-25 років насамперед завдяки розвитку на Закарпатті туризму призабутий після розпаду Радянського Союзу промисел відроджується.
Вам форельки, чи смачної водички з-під гір. Чи подастеся у пошуки дерев’яної хижі у лісі до «Митрової полянки»?
У сюжеті закарпастького телеканалу Sirius викладена думка обох сторін конфлікту.
Личаківський районний суд Львова обрав запобіжний захід начальнику рибного господарства Закарпаття, який погорів на хабарі в розмірі 900 американських доларів.
Ті, хто приїздить здалеку в Закарпаття, навіть жартують, що чисте повітря та краєвиди компенсують розбиті дороги.
Так вони швидше приживуться і більше особин виживе у природних умовах.
На території Воловецького лісового господарства знаходяться 14 об’єктів природо-заповідного фонду на загальній площі понад 3601,8 га.
Форель – індикатор чистоти, тож у брудній воді вона не житиме. Тому на Закарпатті місця, де водиться ця риба, можна порахувати на пальцях. Одне з господарств, де розводять форель, знаходиться у селищі Ясіня, серед чарівних карпатських гір.
Зокрема на Рахівщині.
Срібна земля - край багатих рибою річок і струмків, протоків і порогів: їх тут тисячі кілометрів.
На форелевій фермі у Колочаві.
На форелевій фермі у селі Колочава Міжгірського району Закарпаття щодня ловлять 40 кілограмів форелі. Про це розповів власник ферми Володимир Дзюба.
Цього тижня працівниками державної лісової охорони Чорнотисянського лісництва ДП «Ясінянське ЛМГ» зарибнили мальком струмкової форелі потічки лісництва.
До кінця року в закарпатських річках, притоках і озерах проходитимуть так звані весільні дійства струмкової форелі.
Будь-які роботи на річках у цей час становлять небезпеку для всього генофонду лососевих, порушення міграційних шляхів, знищення місць нагулу й нересту.
Форель тримають в спеціальних ставках з протічною водою. Мальком зариблюють тамтешні струмки, а зрілу рибу реалізують туристам.
Наразі цей показник становить лише 15 відсотків від кількості, яку дозволяє матеріально-технічна база краю. Тим не менше, такі форелеві господарства, як на території Іршавщини, повертають області статус рибної.
Причому все це відбувається під «патронажем» працівників Плайського лісництва та працівників ДП «Брустурянське ЛМГ».
З 10 вересня 2013 року відповідно до наказу Головного державного інспектора охорони навколишнього природного середовища у Закарпатській області №997 від 09.09.2013 на Закарпатті розпочато проведення операції “Нерест струмкової форелі”. З метою збереження середовища
Адже останніми роками його фінансування в системі заповідника відійшло на задній план, через що частина “рибника” зараз знаходиться у доволі плачевному стані. Відновлення потребують системи постачання води та водовідведення, чистки вимагають і самі водойми...
Від сьогодні, з 10 вересня, бажання рибалок вийти з вудкою на річки у гірських районах – обмежене. Заборона викликана нерестом струмкової форелі.
На виконання завдань передбачених "Програмою відворення лососевих видів риб в басейні р.Тиса на 2008-2017 роки" у відповідності до наказу ГУ Закарпатдержрибоохорони № 45, щодо затвердження "Графіку проведення випуску молоді струмкової форелі в природні водні об'єкти",
Учора, 2 липня, в Головному управлінні Закарпатдержрибоохорона було проведено зібрання інспекторського складу по підведенню підсумків рибоохоронної діяльності за ІІ квартал 2012 року.
Під час відпустки кореспондент «МБ» вирішила здійснити давно заплановану поїздку на озеро Синевир – наймальовничіше озеро Карпат. Знаходиться воно в Міжгірському районі Закарпатської області. Від Чернівців до Міжгір’я – приблизно 300 кілометрів, отож на дорогу, враховуючи зупинки, необхідно витратити близько семи годин.
В Україні щороку вирощують близько 100 тонн форелі. У сусідній Румунії – у 30 разів більше, а у Польщі – у 180 разів. На Закарпатті в урочищі Стара Вага Річанського лісництва, що на Іршавщині, її вирощують уже два роки...
На відміну від багатьох інших регіонів України, тут питання про «візитівку» начебто знято: гори як найкраща реклама самим собі; мінеральна вода, окремі види якої можуть позмагатися за своїми лікувальними властивостями з водами французьких і швейцарських курортів; старовинні замки, найпрекрасніші зразки сакральної архітектури...
На Міжгірщині продовжують вивчати туристичні можливості свого краю. Натомість все менше й менше горян шукають роботу за кордоном, відкриваючи в себе вдома агросадиби, готелі, мотелі, кав'ярні, приваблюючи цим самим у ці мальовничі місця туристів звідусіль.