Точка зору : Ратушняк довів Ужгород до системної кризи

Увага до нашого міста за останній тиждень з боку центральних ЗМІ та громадськості не може не „радувати” пересічних ужгородців. Це треба було меру Ратушняку побити беззахисне дівча після усіх його скандалів та драк, щоб на ужгородський безлад хоч трохи звернули увагу керманичі країни.

Ужгород споконвіку був дуже комфортним містом вільним для проживання усіх націй. Найменший обласний центр з багатонаціональним населенням своєю мальовничістю та толерантністю привертав увагу туристів та гостей міста. Так тривало доти, допоки мерське крісло не зайняв чинний голова.

І навіть щотижневі звітування про те як добре живеться ужгородцям і поливання брудом „ідейних опонентів” в замовному медіа-просторі вже не вводять ні кого в оману. А все тому що ужгородцям вже набридло ходити по розбитих дорогах, тротуарах, платити можновладцям хабарі, постійно стояти в пробках і жити на суцільному смітнику. А тепер ще треба добре дивитися, щоб не отримати десь часом по лобі. Бо якщо раніше Ратушняк казав, що Ужгород повинен бути тільки для багатих, потім – без галичан, сьогодні – без жидів, то завтра на черзі будуть росіяни та угорці. Мер хоче щоб страх був пріоритетом життя ужгородців.
Тотальна корупція – про неї в місті не говорить хіба лінивий. Вона переслідує ужгородців всюди – в міській медицині, в освіті. Саме через неї так важко сьогодні працювати і в підприємництві. Адже за будь-яку довідку, викуп чи оренду землі доводиться платити. Про те як чинний голова „піклується” про приватних підприємців говорить і факт закриття базару по вулиці Фединця, коли понад 400 підприємців залишилось без роботи. Але навіть в таких умовах доводиться виживати, тому дуже дивує, що вчасно сплачені ужгородцями податки і заборгованість по виплаті зарплат вчителям та лікарям ростуть в геометричній прогресії.
Варто зазначити, що резерви фінансування найбільш гострих проблем в місті наявні, проте кошти спрямовуються незрозуміло куди. Адже кожної сесії депутатами міськради роздаються ледь не гектари земель, приватизовуються окремі об»єкти, що додатково спрямовує в бюджет міста чималі кошти, в той час чинний мер постійно скаржиться, що Ужгород недофінансовують, обмежують в наданні субвенцій і дотацій, зменшують видатки на окремі потреби міста. А ще міський голова постійно приписує собі чужі здобутки, то він ніби то Боздоський міст побудував, то - нові школи відкрив, а тепер вже і відновлення роботи дитячої залізниці також (!) його заслуга. Хоча за свідченнями залізничників міська організація «Фронт Змін» оплатила роботу дитячої залізниці.
Обласний центр Закарпаття вже доведено до системної кризи, яку доведеться розгрібати ще не один рік. Перерозподіл майна, землі під себе та своїх родичів от мета голови обласної організації «МИ» - народні. Клан своїх народних сьогодні у пріоритеті Ратушняка. Ось і живемо у місті із «своїми» законами, ніби то і без наявності контролюючих органів, без відкритості перед ЗМІ. Владу, яка працює ізольовано від інтересів громади необхідно міняти. Куди ж дивиться партійний «Босс» знахабнілого мера?