Чи потрібен українцю ідентифікаційний код?

В Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання на тему "Чи потрібен українцю ідентифікаційний код: позиція податківців та представників релігійних конфесій". До участі у засіданні було запрошено представників ДПА у Закарпатській області, духовенства та фахівців обласного управління Пенсійного фонду України. В Україні вже більше 10 років діє Закон "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів". Відповідно до його вимог, кожному українцю повинен присвоюватися індивідуальний ідентифікайний номер, який зберігатиметься за ним протягом усього життя. Однак ще й досі існує непорозуміння між податківцями та вірниками певних конфесій, які відмовляються надати необхідну інформацію задля отримання такого номеру. Зокрема, в Закарпатті за 8 місяців цього року до податкової адміністрації надійшло понад 1700 звернень стосовно відмови від ідентифікаційного номера (половину з них у судовому порядку вирішено на користь позивача), повідомив начальник відділу громадських зв'язків і масово-роз'яснювальної роботи ДПА в Закарпатській області Іван Діус. За його словами, звернення щодо відміни ідентифікаційного номера найчастіше надходять від прихожан православних церков Московського патріархату. Згідно з доповненнями до статті 1 згаданого закону, прийнятими у 1999 році, особам, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, надається право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, про що у паспорті особи робиться особлива відмітка. "Але така відмітка лише утруднить життя вірникові, - стверджує головний спеціаліст юрист-консульт обласного управління Пенсійного фонду Віктор Олефір. - Без ідентифікаційного коду не можна займатися підприємництвом, отримувати податкові чи банківські кредити тощо. Зростає імовірність виникнення непорозумінь між однофамільцями при встановленні їх страхового стажу, нарахуванні пенсій у майбутньому. Номери, дані персоніфікованого обліку захищають особу від таких випадків". Протоієрей о.Димитрій Сидор, настоятель Хресто-Воздвиженського собору, кандидат богословських наук так коментує цю ситуацію: "Відмовляючись від присвоєння цифрового ідентифікатора, вірники хочуть жити і діяти у відповідності до свого віросповідання. Вони не відмовляються від своїх обов'язків перед державою. Ідентифікаційний код - це порушення конституційних прав громадян, форма тотального контролю над світовою спільнотою". Отець Димитрій, посилаючись на цитати з Біблії та пророцтва Іоанна Златоуста, стверджує, що прийняття ідентифікаційного номера несумісне з християнським віровченням і для християн неприйнятно. Довічне і посмертне цифрове "ім'я" є вступанням в богоборчу антихристову систему. "Ідентифікація себе перед автоматизованою системою управління за номером, а не за іменем в Христі для православного християнина -неприйнятна, як неприйнятно і байдуже ставлення до спасіння своєї душі", - переконаний о.Димитрій.