Фестиваль у Санкт-Петербурзі...

У зв’язку з подіями у Москві організаторами було вирішено не проводити конкурсного відбору, а обмежитись лише благодійним концертом учасників, кошти від якого були передані у фонд потерпілим від терористичного акту у столиці Росії. Закарпаття на фестивалі представляла вокаліст Продюсерського Центру АМІК “ЛІРА” Вероніка Левко. Нині ми друкуємо ексклюзивне інтерв’ю з Веронікою.



Кор.: — Вероніка, як трапилось так, що ти поїхала до С.-Петербургу?



В.Л.: — Влітку цього року через Ужгород проходив маршрут раллі “Пушечне ядро”. АМІК приймав учасників у ресторані “Будапешт”. Там ми і познайомились з представниками творчого бомонду Росії, підтримували зв’язки. А потім було запрошення на фестиваль.



Кор.: — Запрошення було особисто для тебе?



В.Л.: — Ні, воно адресувалось Продюсерському Центру АМІК “ЛІРА”. Просто вирішили, що їхати повинна я.



Кор.: — Мені відомо, що окрім тебе колектив центру налічує близько 15 учасників. Чи не було дорікань чи претензій? Адже, напевно, кожен хотів поїхати до міста над Невою.



В.Л.: — В АМІКу немає конкуренції, це одна команда, де все вирішує той, кого вважають авторитетом. Наразі це продюсер. Він вирішує, кому їхати на фестиваль, кому і що показувати на концертах.



Кор.: — Повернемось до твоєї поїздки. Які враження?



В.Л.: — Казкові! Я давно мріяла побувати в Санкт-Петербурзі. Дорога була важкуватою, адже ми їхали півтори доби автобусом. Зате саме місто зустріло нас напрочуд дивовижною осінньою погодою.



Кор.: — Ось так просто взяла і поїхала на фестиваль?



В.Л.: — Звісно, що ні. Для такої поїздки потрібні кошти. І я хочу подякувати спонсорам за підтримку. Це дирекція ужгородської філії Приватбанку та фірма “Кім-Вест”, які спонсорували поїздку. А також фотоцентр “AGFAFOTO” (Корзо, 23), який виготовив поліграфію для моїх дисків.



Кор.: — Отож, їхали ви не з пустими руками...



В.Л.: — Так. Роботою нашого Продюсерського Центру зацікавилася студія “RealMusic” і ми привезли їм демо-версії трьох дисків: двох сольних альбомів Геннадія Донецького та мого “Подорож з коханням”.



Кор.: — Чи можна це вважати виходом на російський ринок?



В.Л.: — Думаю, що поки що говорити про щось серйозне не варто – час покаже. Будемо надіятись.



Кор.: — Знаю, що конкурс, на який ти була запрошена, відмінили. Чи не засмутило це тебе, адже підготовка була серйозною?



В.Л.: — Спочатку так. Але коли ми дізнались причину відміни, я віднеслась до цього з розумінням. Адже не варто веселитись, коли таке горе в країні. На мою думку, організатори поступили правильно — таким чином усі учасники змогли хоча би якось допомогти тим, хто постраждав.



Кор.: — А хто з корифеїв чи просто відомих в музичних колах виступав разом з вами на концерті?



В.Л.: — Гурти “Ночные снайперы”, “Алиса”, “Чук і Гек”, “Качели”, “Love Dance”, “ІДДІ”, Ассоціація “ВІЛЕНА”, Андрій Макаревич, Юрій Лоза, Сергій Воронов... Взагалі там було багато виконавців: і відомих, і початківців. Нас всіх поєднувало одне – музика і бажання подарувати її глядачам.



Кор.: — І на завершення декілька слів про саме місто над Невою. Ти ж побувала в ньому перший раз. Такий маленький твір-есе про Санкт-Петербург....



В.Л.: — Це чарівне місто з казковою архітектурою та привітними мешканцями, яке пахне Балтійським морем. Зараз багато пам’ятників реставрується, адже влітку С.-Петербургові виповниться 300 років і до цієї дати готуються усі. Взагалі дуже важко розповідати про красу – її потрібно бачити. І трьох днів замало, аби побачити все. Я мрію побувати у місті над Невою ще раз і трішечки довше... А ужгородцям я би хотіла порадити брати приклад з петербуржців – любіть своє місто і дбайте про нього, адже Ужгород чарівне старовинне місто. Його потрібно лише причепурити і доглядати, як доглядають дерево...