Мукачівські зв’язківці внесли свою долю в Велику Перемогу

Сім'ї Черберів і Хомів жили і працювали у трьох державах — Чехії, Угорщині, Радянському Союзі. Закінчувалася війна з фашистською Німеччиною. Втікаючи на захід, окупанти знищували мости, будівлі, дороги, руйнували залізниці, щоб пригальмувати швидкий рух радянської армії.



У жовтні її передові підрозділи пересікли Карпати, а 24-го звільнили м. Мукачево. Напередодні ж гітлерівці наробили чимало лиха мукачівцям. Було зірвано залізничний вокзал і міст в Кольчині. Така ж доля чекала будівлю пошти. Але її врятували наші земляки Іван Чербер і Андрій Хома. Вони працювали там електромеханіками. В кінці робочого дня з'явилися гітлерівці і стали вимагати у них ключі від підвальних приміщень. Відтак заборонили ЇМ туди заходити і наказали нікуди не відлучатись.



Іван Чербер знав німецьку мову, тому зрозумів, що мова йшла про замінування будівель пошти і банку. Зробивши свою справу, окупанти зачинили на замок двері, а електромонтерам заборонили будь-кого туди впускати. Самі ж зникли у невідомому напрямку. Мабуть, банк замінувати не встигли, або були якісь інші проблеми. Натомість пошта ось-ось могла злетіти в повітря.



Андрій та Іван були добрими фахівцями. Вони наважилися зайти до підвалу, де побачили якісь дроти і вибуховий пристрій. У кількох місцях перерізали їх. І тільки після цього подалися по домівках. До речі, своїх начальників пошти вони більше ніколи не бачили, мабуть, втекли до Угорщини. Коли ж до міста зайшли радянські військові частини, Івана та Андрія відшукали і взяли під варту.



Невідомо, якою була б їхня доля, коли б не розповіли правдиво, як усе було. На щастя, їм повірили і відпустили. Чербери стали династією зв'язківців: син Євген виріс до головного інженера вузла зв'язку, а онучка Маргарита стала фаховим електромеханіком станційної служби, працювала до пенсійного віку.

До речі, Андрій Хома був не тільки досвідченим електромеханіком, але і майстром на всі руки: ремонтував телеграфні і телефонні апарати, виточував до них складні деталі, любив столярувати. І чого гріха таїти, був трохи ображений на тодішнє керівництво пошти, яке не дозволило йому, коли йшов на пенсію, забрати додому його невеликий токарний верстат віденського виробництва.



Сім'ї Черберів і Хомів жили і працювали у трьох державах — Чехії, Угорщині, Радянському Союзі. їхні діти, проходячи мимо пошти, кажуть, що гордяться тим, що їхні батьки були причетні до збереження цієї чудової будівлі більш ніж сторічної давності, а, може, і життя людей.





Михайло ФЕДАКА, ветеран зв'язку, кавалер ордена Леніна, «Трудового Червоного прапора» та багатьох інших нагород.