ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Подвижник Микола Бурачек

    19 февраля 2019 вторник
    Аватар пользователя uzhgorod

    Завжди приємно спілкуватись з людиною, яка вміє поділитись з іншими енергією позитивізму, яка водночас вражає глибиною своєї сутності і широким спектром знань, а її слова не раз можна виокремити у філософські сентенції. До когорти саме таких особистостей належить і Віталій Абліцов – журналіст і політичний письменник, редактор відомої у світі газети «Український форум» (виходить у 40 країнах, де є українська діаспора). Він є автором книжок: «Україна: інформаційний простір», «Ностальгія», серії книжок «Українські портрети», дослідження про історію України «Гетьманат», довідника-енциклопедії «Галактика України», а також упорядником книг «Катарсис» (про О.Гончара) і «Останній молодогвардієць» (про Є.Стахіва).

    Як на мене, то з творчого доробку Віталія Абліцова слід виділити одну з останніх його книжок «Галактика. Україна». Це енциклопедичне видання про видатних осіб з різних царин людської діяльності, які народились в Україні, або мають дотичність до України за своїм родовим корінням. Праця охоплює 1500 імен, з яких пересічному українцю відомі 200-300. Про решту знають лише одиниці чи ніхто не знає. Важливим є і те, що видання вийшло трьома мовами – українською, російською і англійською. Якщо звернутись до змісту, то виявляється, що в Україні народилось сім Нобелівських лауреатів. Ще близько тридцяти осіб, яким у свій час було присуджено Нобелівську премію мають стосунок до України у поколіннях, серед них і магнат Пріцкер Нобелівський лауреат у галузі архітектури.

    Походять з України і визначні державні та політичні діячі, науковці та митці. Серед вчених-винахідників, один з батьків атомної бомби – Джордж Кістяківський, винахідник гелікоптерів – Ігор Сікорський (жив у Києві), родина співавтора атомної бомби генерала Духова з Полтави. Чотири колишніх президенти Ізраілю походять з України. Уродженці України були неодноразово депутатами ізраільського кнесету, серед яких, і віце-спікер з дніпропетровським корінням. Походженням з України і чотиризірковий генерал-лейтенант армії США (підрозділ морської піхоти, заступник командира корпусу) Самійло Яскілка. В канадійській армії було п‘ять генералів українців за походженням, у трьох канадійських провінціях головами місцевих урядів є українці. В армії Китаю у часи правління Чан Кай Ші міністром оборони був виходець із Закарпаття. Дотичність до України має Богдан Футей, який свого часу був головою Верховного суду США. Відомі у всьому світі медіа-магнати Аспер і покійний Роберт Максвел також походженням з України, останній з містечка Солотвино Закарпатської області. Батько Леонарда Кляйнрока, фундатора багатьох інтернет-технологій, уродженець Києва. Чимало популярних і відомих світові зірок Голлівуду мають українське коріння – Міла Йовович, Міла Куніс, Сандра Ді, Алла Корот, Майкл Дуглас, Мілен де Монжо, та багато інших.

    Важко обійти увагою книжку «Ностальгія», яка присв‘ячена Миколі Бурачеку, першому Президентові Української Академії мистецтв, шевченкознавцю, досліднику історії вітчизняної культури. видатному художнику-пейзажисту.

    Народився Микола Бурачек у м. Летичеві, дитячі та юнацькі роки пройшли в Кам‘янець-Подільському. Київ, Краків, Париж – міста де здобував освіту, у Харкові закінчив життєвий шлях.

    Під час навчання у Краківській Академії мистецтв, (клас професора Яна Станіславського) разом з колегами виїжджав до Італії, Німеччини, Франції, там відвідував художні музеї, галереї, багато малював.

    У 1910 році вирушив до Парижа, де деякий час працював у майстерні Анрі Матісса, а згодом в Академії Рансона, під керівництвом Моріса Дені та Серюз‘є.

    «Мінливий, бурхливий Париж справив на мене велике враження. Я багато передумав, пережив, і багато чого навчився. Допомогла мені та «зарядка», яку я дістав від своїх професорів. Крім того, я знав, чого хочу, шукав того, що мені було потрібне…» — із спогадів М. Бурачека.

    21 червня 1941 року з Полтави до Києва вирішив поїзд, у складі якого був вагон з картинами М.Бурачека, 22 рочпочалася війна. Через деякий час вагон з мистецькими творами опинився у місті Нальчику. Лише по війні половину картин художника було повернуто в Україну.

    Повертаючись до сьогодення, варто зауважити, що лише в Національному художньому музеї України зберігається близко 60 творів митця, є його картини у збірках музеїв Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Львова. Та від дня смерті (у серпні 1942р.) до сьогодні не було жодної виставки творів художника, одного з засновників Української Академії мистецтв, автора капітальної дослідницької праці «Великий народний художник» (1939р.), - нині він фактично напівзабутий.

    Ось таким чином Віталій Абліцов повертає до нас незаслужено призабуті імена, якими могла б пишатися будь-яка європейська нація, імена якими ми повинні гордитись. Своїми творами він доводить, що український народ і Україна, як держава не є обділеними Богом, що ми маєм багатий розумовий і духовний потенціал. Він каже: «В Україні понад 1400 письменників. То чого я пишу?

    — Загалом моя ідея – відкрити світ України. І донести якомога більше світові про Україну.»

    Говорячи про сьогодення, наголошує на наявності конфлікту поколінь. «Багато хто з політичних діячів повинен відійти. Хай приходять до влади нові люди, а не різні спритні ділки. І тоді ми побачимо оновлену Україну, і все буде в нас гаразд.»

    Як небайдужа людина, чиє життя уособлюється з іменем України, Абліцов відкрито констатує протистояння України і Росії, яке було є і буде, але цю тему намагаються обминати. «У результаті цього протистояння у виграшному становищі опиниться або Росія, або Україна. А справжня Україна почнеться лише тоді, коли українці утвердять віру в себе, та в Україну».



    Андрій Будкевич.

    Рейтинг: 
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору
    Загрузка...

    Комментарии

    Аватар пользователя Гость

    Де можна знайти біографію Бурачека М.Г?Дуже треба!