Полювання за чорним дипломатом. За наводкою сусіда, гангстери у масках пішли на”діло”

Анічичирк!



Згориш з оселею



Сина, певно, шукає хтось із товаришів-заробітчан, подумала господиня, і відчинила двері. На порозі стояли три хлопці-молодці у масках. Од страху Олену наче підкосило, і вона гепнулася на підлогу. Тільки-но жінка прийшла до тями, як одна з “масок” на диво ввічливо запитала: ”Де бакси, відьмо?” “У шафі, в кишені пальто,” — спромоглася на слово господиня. За лічені хвилини згорток з грошима опинився в руках одного з розбійників. А розгорнувши його, той тільки важко зітхнув:”І це все? Де ж бо поділись бакси?” “Та нема в мене нічого!” — стояла на своєму Олена.” Де чорний дипломат?!” — проявивши обізнаність, раптом гаркнув один із нападників.” У спальні, за диваном...”



Та дипломат виявився порожнім. Перевернувши від злості все догори, зловмисники про всяк випадок прихопили з собою відеомагнітофон. А вже з порога грізно попередили: «Ані чичирк, відьмо. Спробуєш комусь скаржитись — згориш разом із оселею! Зрозуміла? То-то!”



Загадковий сусід



Перелякана насмерть, Олена тільки вранці побігла до сусіда. Так і так, каже, троє бандюг уночі ввірвалися у будинок, вимагали валюту! Що робити? “Викликаймо негайно міліцію!” — ані на мить не завагався сусід.



Оперативно-слідча група на чолі з начальником Хустського міськрайвідділу міліції Михайлом Ийбером уже через півгодини була в Липецькій Поляні. Слідчі опитали ледь не все село — ніякої зачіпки! Жоден із сільчан минулої ночі нічого підозрілого не помітив. Що ж, доведеться починати все спочатку,” — подумав начальник карного розшуку Михайло Цьока і направився в обійстя потерпілої.”Стривайте, — сплеснула в долоні жінка, — про наявність чорного дипломата в хаті напевне довідався сусід! Він кілька днів тому ще зичив від мене гроші й бачив, як я діставала з дипломата долари. Розсекретивши свій сховок, я ще довго чухала потилицю, а тоді взяла й переклала долари в інше місце.”



Так у число підозрюваних потрапив 22-річний Руслан К. А той давай божитися, що з бандюгами ніколи не водився. Та в мене, каже, й алібі залізне. Слова молодика ніби підтверджувались. Та слідчих не проведеш! Вони відпрацювали версію до кінця. Руслан, з’ясували опери, часто-густо зустрічався в одному з барів Хуста з трьома молодиками, уродженцями села Копашнева. Усі вони: 20-річний Олександр Д., 19-річний Михайло Г. і 25-річний Ярослав С. ніде не працювали. Днем без діла вештались селом, а вечором — у барах. Звідкіля тільки грішва бралась? А коли міліція вийшла на водія приватного таксі, що відвозив грізну трійцю у Липецьку Поляну на “діло”, все стало на свої місця.



Одного затримано, двоє — у бігах



На затримання підозрюваних виїхало кілька груп правоохоронців: затримали тільки Олександра, інші — в бігах! Затриманий невдовзі у всьому зізнався. Він разом з “корешами” восени минулого року в одному з хустських барів і познайомився з Русланом. Життя, поскаржились одне одному за черговою чаркою, нікудишнє! Тоді Руслан ініціативу взяв у свої руки. В сусідки Олени, каже, доларів — кури не клюють! Її син, донька та зять не перший рік працюють у Росії, регулярно надсилаючи додому валюту. Варто б “відвідати” господиню!



Ролі, як розповів кореспонденту “Репортера” віповідальний працівник Центру громадських зв’зків УМВС у Закарпатській області Віталій Пумпинець, розподілили наступним чиом: Руслан довідається, де зберігаються “бакси”, все інше — трійця візьме на себе. Мовляв, це справа рук і ніякого шахрайства! Вилучили опери й крадений відеомагнітофон, схований у “надійному” місці, вказаному затриманим. Але 640 гривень, відібраних зловмисниками у потерпілої, міліція не знайшла. Ті їх встигли протринькати в генделиках. Олександр та Руслан нині утримуються під вартою, а їхні спільники оголошені в розшук. Іван Жирош