Потреба Закарпаття у зернових складає 195 тис. тонн, власними ж силами вирощується тільки 70 тис. тонн

"Земельна реформа і врожай-2006: пальне, запчастини, закупівля..." — такою була тема чергового засідання Ужгородського прес-клубу реформ. Про ситуацію зі збором урожаю на Закарпатті присутніх ознайомив заступник начальника головного управління агропромислового комплексу Закарпатської ОДА Віталій Кузовков.

Так, за його словами, на умови достигання цьогорічного урожаю вплинула досить важка весна, зачепила його і спека, яка до того ж сьогодні утруднює процес збирання урожаю. За ваговими показниками зерно, на жаль, цього року не відповідає очікуванням. Харчова потреба області у зернових складає 195 тис. тон., власними силами вирощується 70 тис. тон, інше завозиться з-за меж області. Два попередні роки, зазначив Віталій Кузовков, наша область отримувала перше місце по урожайності. Нині попри погодні умови урожайність 30,8 т з га порівняно з іншими регіонами України, де урожайність склала 20,6 т з га.

Наразі вже зібрано урожай з 70 % площі ячменю та 60 % площ пшениці. Усього на Закарпатті пшеницею засіяно 32,2 тис. га, ячменем — 9,2 тис. га. 50 % зернових в області вирощується в одноосібних селянських господарствах.

Найкращі темпи збирання урожаю, за словами В. Кузовкова, демонструють Виноградівський, Берегівський та Мукачівський райони. Урожайність зернових у середньому по Закарпаттю становить 30,7 центнерів з гектару, що на 1,9 центнера менше, ніж минулого року. Сьогодні в області задіяно 467 комбайнів. Дехто з фермерів залучає техніку для збирання врожаю з інших областей - одне з сільгосппідприємств Ужгородського району запросило 4 комбайни з Волині для роботи на 1200 га зернових. Тільки одиниці спроможні придбати нові машини (таких 5%), оснащені навіть кондиціонером та комп’ютерними програмами. Представники управління агропромислового комплексу ОДА стверджують, що загалом готовність техніки до сезону становить 98 %. Вистачає і пального, хоча ціна на нього не була зафіксована державою і 35% із запланованого довелося купувати за підвищеною вартістю.

Діють в області і пільгові кредити для сільгоспвиробників, цього року їх видано на 66 млн. грн.. Але не всі фермери поспішають скористатися такою пропозицією—бояться ризикувати. У цій ситуації значно б допоміг закон про іпотеку, що передбачає внесення під заставу землі. Проте парламент не поспішає розглянути цей необхідний документ.

Ситуацію з насиченням ринку угорським борошном доповідач пояснив тим, що базарники отримую більше прибутку від привозного борошна, аніж від місцевого, оскільки фінансові процеси при закупці українських товарів більш прозорі і дають менше можливості заробити на закрутці цін. Але наше зерно не поступається по якості закордонному—переконаний Віталій Кузовков.