Стоянку первісних людей в закарпатському Королеві ніхто не знищував?

15 квітня з подачі „Закарпатського інформаційного агентства” сайт „Ужгород.нет” розмістив інформацію під заголовком „Влада дозволила знищити найстарішу пам’ятку?”. „Період правління губернатора Гаваші вже увійшов в історію Закарпаття лише одним фактом – знищенням найдавнішої пам’ятки людської історії в Центральній Європі”, констатує врізка до цього матеріалу. Не дивно, що, спокусившись на таку „сенсаційну” суть цієї публікації, деякі загальноукраїнські ЗМІ передрукували її майже без змін.
Мабуть, окрилений славою всеукраїнського масштабу, „Ужгород.нет” 6 травня знову передруковує ту ж інформацію, дещо розширивши її за рахунок довідкової інформації та змінивши заголовок на ще „сенсаційніший” – „Поки Ющенко відкривав музей трипільської культури, Гаваші знищив памятку археології старішу на 1 мільйон років”. Політичний ефект від забитого між „губернатором” і Президентом клину, на думку авторів, мав підсилити і „вписаний” в цей негативний контекст портрет „злочинця” – чинного голови ОДА.

Загалом, сама тема (без політичного нашарування) і справді не мала б залишити байдужими справжніх патріотів Закарпаття. А тому "Закарпаття online" звернулося в управління культури Закарпатської ОДА з проханням прояснити ситуацію.

Як з’ясувалося, до певної міри проблема зі збереженням зазначеної пам’ятки справді має місце. Але ключовим, в цьому контексті, є інше: насправді Королівську стоянку первісних людей НЕ ЗНИЩЕНО.



ІНФОРМАЦІЯ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА



У 1974 році Закарпатська палеолітична експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом В. М. Гладиліна відкрила найдавнішу стоянку первісних людей на території України (1 млн. років тому – 25 тис. років до н.е.) Поселення розташоване на місці діючого кар’єру за північно-східною околицею Королева і Гострого Верху, які є залишками сьомої (висота 100-120 м) тераси річки Тиси. Розкопки, що провадилися аж до початку 1990-х років постійно діючою палеолітичної експедицією Інституту зоології АН УРСР, було досліджено понад 1500 м. кв. площі стоянки. Як показали археологічні розвідки, палеолітичні знахідки займають площу близько 10 га. На поселенні зібрано понад 60 тисяч кам’яних знарядь праці та відходів виробництва, котрі залягали у різних геологічних шарах до глибини 12 м. Кам’яні знаряддя – сікачі, скребла, ножі, вістря списів, скребачки – виготовлялися з місцевого андезиту, каменю, кварциту та інших порід. У шарах суглинку, які перекривають скельні вулканічні породи, зафіксовано 15 різночасових і різнокультурних комплексів знарядь праці.

Королівська стоянка – єдина багатошарова стратифікована пам’ятка такого віку у Центральній Європі. Її дослідження дає можливість знайти відповіді не лише на питання про розвиток різних груп первісних людей у відповідну епоху та дізнатися про їхню матеріальну культуру, але й дозволяє осягнути такі глобальні історичні питання як час, шляхи й характер заселення Європейського континенту.

Нині територія пам’ятки межує з діючим кар’єром з видобутку природного каменю, користувачем якого є Львівська залізниця.

Для того, щоб визначити, чи порушено межі пам’ятки археології національного значення, 2 березня 2006 року було проведено її фахове обстеження. Комісія у складі науковців, фахівців у сфері археології та представників відповідних служб встановила, що заступ углиб пам’ятки місцями складає 15-20 м, а знято цей культурний шар археологічної пам’ятки без погодження з відповідними службами та установами. Про це комісія одразу повідомила користувача кар’єру.

12 квітня 2006 року на запрошення управління культури облдержадміністрації Інститут археології НАН України направив комісію для проведення обстеження Королівської стоянки у складі кандидата історичних наук, директора археологічного музею Інституту археології НАН України, представника „Рятівної археологічної служби” ІА НАН України, к.і.н. О. Г. Бандровського, наукового співробітника ЗФ НДЦ РАС О. В. Дзембаса. Під час обстеження пам’ятки виявлено, що земляні роботи впритул наближаються до пам’ятки. Подальше використання кар’єру без точного визначення межі охоронної зони пам’ятки може загрожувати руйнацією палеолітичної стоянки.

Відповідно до проведених обстежень та отриманих висновків комісій, було визначено першочергові заходи щодо збереження та захисту археологічної пам’ятки національного значення „Королівська стоянка”. По-перше, користувача кар’єру зобов’язано укласти договір на наукове дослідження та вивчення пам’ятки з Інститутом археології НАН України. По-друге, потрібно оформити охоронний договір та встановити пам’ятний знак на стоянці. По-третє, необхідно сприяти науковому вивченню археологічної пам’ятки та чіткому визначенню охоронної зони.



ПРОВЕДЕНІ ОБСТЕЖЕННЯ І ОТРИМАНІ ВИСНОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ АРХЕОЛОГІЇ ТА НАУКОВИХ СПІВРОБІТНИКІВ ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ДАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ СТВЕРДЖУВАТИ, ЩО НІЯКОЇ РУЙНАЦІЇ ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ „КОРОЛІВСЬКА СТОЯНКА” НЕ ВИЯВЛЕНО.



P.S. Можна було б засумніватися у звіті, зробленому безпосередніми підлеглими посадової особи, звинуваченої в нищенні пам’ятки. Але під „Актом обстеження пам’ятки археології національного значення” стоять підписи людей, в професійній і людській порядності яких сумніватися не доводиться.

До того ж, окремий звіт, підписаний Директором Закарпатської філії НДЦ „Рятівної археологічної служби” ІА НАН України О.Г. Бандровським, стверджує те ж саме: „Під час обстеження пам’ятки виявлено, що земляні роботи впритул наближаються до пам’ятки. Відсутність у співробітників кар’єру знань про межі охоронної зони МОЖЕ СТВОРИТИ загрозу для руйнування палеолітичної стоянки...”

Може створити?..

Як можна створити загрозу знищення того, що, за версією політично заангажованих ЗМІ, вже знищено?