У театрі був "І сміх, і гріх". А чи бути "Покаянню"?

1 жовтня у Закарпатському українському облмуздрамтеатрі відбулось відкриття 59-го театрального сезону. Просто відбулось. Поза увагою не тільки громадськості міста, а і керівництва храму Мельпомени та керуючих такою галуззю, як культура, без якої не відбувається жодного заходу, навіть політичної акції. А колись... До чого от три крапки?! Чи не забагато? Бо навіть 58-й театральний сезон, як і всі попередні, був подією у культурному житті краю. Що ж сталось? Забагато культурних заходів співпало в один день? Чи можливо, засмоктала буденність? Пропав інтерес до живого мистецтва? Так чи інакше - у кожного свої аргументи у плані виправдання.

Шоу-програму "І сміх, і гріх" написав актор, драматург, режисер і шоумен Василь Шершун. Хоча вона і сумбурна, проте заслуговає уваги. Автор та актори намагались "подарувати" глядачам не тільки найдешевшу і найєфективнішу терапію - сміх, а й привернути увагу до "гріхів", у яких застрягла і від яких потерпає місцева Мельпомена. У чому ж гріх? - спитаєте ви. А хіба то не є гріхом, що театр не сьогодні завтра стане руїною? Як у матеріальному, так і в духовному значенні. Скільки ще треба провести нарад, прийняти рішень, аби розпочати його ремонт? І не тільки розпочати, а й провести на належному рівні! Хто спокутуватиме гріхи за те, що театральна трупа зменшується(дехто відійшов у потойбічний світ, дехто подався до столиці)? Допоки рахунки будуть заморожені, а артисти працюватимуть на голому ентузіазмі? Бо хіба 200 грн. назвеш зарплатою?

Згідно затвердженої програми 59-го театрального сезону, 5 жовтня мала відбутися трагікомедія "Покаяння"(за О.Духновичем). Актори були готові грати. Однак вистава так і не відбулася. За словами режисера вистави, виконавця головної ролі Федора Многомава, за яку він був відзначений обласною премією імені братів Шерегіїв, В.Шершуна, виставу просто немає кому супроводжувати. Радіоцех порожній. Коментарі, як кажуть, зайві.

Р.S. Кажуть, якщо у актора вкласти гроші - він засміється; якщо вкрасти глядача - актор заплаче, а якщо позбавити ролі - помре. Не доведи, Господи, аби ці прогнози справдились.

Тетяна Грицищук.