„Я не вважаю себе ставлеником якоїсь однієї політичної сили!” — Про це заявив заступник голови Закарпатської обласної ради Ернест Нусер

Від самого початку мукачівської виборчої кампанії 2003–го року в ЗМІ активно мусується теза, що, нібито, заступник голови Закарпатської обласної ради Ернест Нусер є кандидатом виключно від однієї політичної сили — СДПУ(о). „Я вже багато разів (і на початку і під час попередньої кампанії) наголошував, що не є ставлеником якоїсь однієї політичної сили, —коментує ситуацію голова громадської організації „Мукачево — наш спільний дім” Ернест Нусер. — При моєму виборчому штабі діє координаційна рада політичних партій і громадських організацій Мукачева, які мене підтримують. І повірте, тут є і комуністи, і б’ютівці, і соціалісти, і рухівці. Не говорю вже про політичні сили центристського спрямування. Так, серед півтора десятка партій і громадських організацій моєї групи підтримки є й есдеки. Вони, звичайно, були найактивнішими учасниками виборчого процесу, за що я їм вдячний. Але акцентування на підтримці мене тільки цією партією, поділ мукачівців на чорне і біле вважаю ще одним прикладом застосування опонентами брудних технологій. Чому вони не акцентують на підтримці мене міськими організаціями Б’ЮТ чи СПУ? Гадаю, питання є риторичним. З іншого боку, хочу задати команді Віктора Балоги зустрічне запитання: якщо ви ототожнюєте мене виключно з есдеками, то виходить, що більше 40 відсотків мукачівців на минулих виборах підтримало СДПУ (о)? Якщо так, то вважаю, що у провідників „Нашої України” в області справи кепські...”

Ернест Нусер також заперечив використання його штабом брудних виборчих технологій. Він вважає, що протестний електорат сьогоднішнього Мукачева був сформований за часи володарювання в місті „команди” Віктора Балоги. „За 5-6 років „команда” нажила собі досить багато ворогів, — заявив він, — і значна активізація багатьох людей міста саме проти обрання кандидата від Балоги є логічним наслідком дій цієї „команди”. Разом із тим Ернест Нусер заперечив використання його штабом брудних виборчих технологій. „Останні вибори називають найбруднішими за всю історію незалежної України, — сказав він. — Можливо, вони є такими через присутність багатьох речей, безпосередньо не пов’язаних із виборчим процесом. Маю на увазі і весь той бруд, який з’являвся у різного роду листівках, і так зване „мінування” дільниць, і погрози, і анонімки, і багато інших сумнівних речей. На мій погляд, штучне нагнітання ситуації „збоку” було вигідне саме команді мого опонента. І аж ніяк не мені”. Ернест Нусер також зауважив, що починаючи з виборів 1998-го року, команда його опонентів як на обласному, так і на міському рівнях завжди користувалася адмінресурсом. „У нас були вибори всіх рівнів 1998-го року, вибори мера у 2000-му, довибори до обласної ради, всеукраїнський референдум, вибори Президента, загальні вибори 2002 року, — сказав він. — І завжди з боку команди опонентів були задіяні різні „цікаві” речі. Як от зняття неугодних кандидатів через суди, підтасовка результатів голосування, небажання реєструвати мене та інших кандидатів, використання проти мене „двійників”, фальсифікація списків виборців, недопущення до підрахунку голосів спостерігачів тощо. Тож, уважаю, для обкатки всіх брудних виборчих технологій у „команди молодих реформаторів” було чимало можливостей. А на час проведення виборів 2003 року, гадаю, вони досягли найвищого — „високотехнологічного” рівня.”