ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпатський Перечин бунтує ...за місце на цвинтарі!

    02 июля 2024 вторник
    20 переглядів

    У закарпатському райцентрі Перечин відбувся мітинг із вимогою відкриття нового цвинтаря. Річ у тім, що старий цвинтар, якому 200 років, уже використав, як то кажуть, свої ресурси. Нині там поховання відбуваються з порушеннями християнських традицій і канонів, не дотримуються санітарні норми. Дехто виходить із патової ситуації по-своєму: ховає родичів на власних -загородах.Цвинтарне питання „мусолиться" ось уже 10 років. За цей час проводили різноманітні збори, громадські слухання, обстежували довколишню місцевість геодезисти. Громада та спеціалісти зійшлися на одному - потрібне нове кладовище, під яке підходить урочище Полякове на околиці Перечина. 1 листопада 2003 року представники кількох конфесій освятили тут хрест. Здавалося б, питання вирішено. Однак... За іронією долі ще у 2002 році під час громадських слухань житель вул.Колгоспної Михайло Бреньо привселюдно заявив у півтисячному залі, що хоче, аби його поховали на новому цвинтарі. Чоловік помер цьогоріч наприкінці липня і рідня вирішила виконати заповіт. Однак похорон сколихнув увесь Перечин. Головний санітарний лікар Перечинської СЕС С.Полянський склав адмінпротокол на міського голову та священика православної громади, який ховав небіжчика. А голова ТОВ „Земледар" пан Мулеса взагалі заявив, що бульдозером зрівняє могилу із землею.

    У місті ширяться чутки, що такі рішення окремих осіб викликані власними розрахунками. Мовляв дехто планує облаштувати тут рибники. Обурені перечинці не здаються. На мі тингу склали звернення до голови Закарпатської ОДА, головного санітарного лікаря області та Президента з проханням допомогти вирішити проблему. В іншому випадку громада обіцяє блокувати шосейну та залізничну магістралі.



    Тетяна ГРИЦИЩУК, газета "Фест"

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору