Закарпаття: Дешева енергія зовсім поряд?

Чи варто нам весь час перебувати в стресі від постійного підвищення цін на комунальні послуги? Чи в таке вже безвихідне становище ми потрапили, постійно очікуючи (з подання чи то друзів, а чи недоброзичливців) газової кризи? А, може, вже слід нарешті вийняти з папки розробки науковців, які пропонують простий вихід, що його нам підкидає сама природа.Наша розмова з кандидатом фізико-математичних наук Петром Петровичем Бобоничем, на рахунку якого десятки винаходів (21 авторське свідоцтво ще часів СРСР, 20 патентів України та 6 патентів Росії). Науковець пропонує доступну систему добування фотоелектрики із сонячної енергії. Його праця була опублікована у співавторстві із сином Еріком Бобоничем у "Науковому віснику Ужгородського національного університету" ще в 2002 році. На жаль, мало хто із вчених, підприємців звернув увагу на цю публікацію.

Автори вважають, що сонячна енергетика є перспективною на Закарпатті, оскільки термін сонячного сяяння становить понад 2000 годин щорічно. Найбільш високі рівні сонячної радіації спостерігаються у квітні-вересні. Але, незважаючи на це, навіть у найпохмуріші дні можна акумулювати сонячну енергію, перетворивши її в електричну. Навіть коли йдеться про грудень, в якому можуть бути якісь два-три сонячні дні. І накопиченої енергіі достатньо для того, аби ви мали струм всі 24 години. Такий досвід частково запроваджено в 2004 році у м.Острог Рівненської області. Фотоелектричні системи акумулюють світло вдень, і за рахунок цього ввечері освітлюються всі вуличні ліхтарі. У нашому обласному центрі могли б бути освітленими абсолютно всі вулиці з допомогою такої дешевої енергії!

Фотоелектрика безпосередньо виробляється із сонячної енергії внаслідок поглинання фотонів напівпровідниковими елементами, що створюють електричний струм, — пояснює Петро Бобонич. — Окрім того, при цьому не забруднюється середовище, ці батареї абсолютно безпечні, не створюють шуму і потребують мінімального обслуговування.

Петро Петрович каже, що такі системи можуть діяти в будь-якому вигляді — від невеличких портативних устанрвок потужністю в декілька ват до цілих "плантацій" — багатомегаватних, що покривають мільйони квадратних метрів площі. Провідні позиції на світовому ринку виробництва сонячних батарей займають Японія, Німеччина та США, які виробляють до 70 % усієї продукції.

На даному етапі є серійні сонячні установки різного призначення. Основою є типовий акумулятор, а фотобатареєю можуть стати сонячні панелі, які зараз випускаються промисловістю. Такі фото-батареї можуть забезпечувати постійну цілорічну роботу.

— Їх легко встановити на висотному будинку, і така батарея живила б весь дім. Не варто вигадувати чогось нового, — вважає Петро Петрович. — Для цього треба мати всього 3 штуки фотобатарей, наприклад, типу БСР-100 та 8 штук акумуляторів типу 6 СТ-292. Акумулятори купляють, так би мовити, на все життя. Керування зарядом-розрядом акумуляторів можна здійснювати пристроєм вартістю всього 20 у.о. Це матеріали невитратні. Навіть дахи на будинках можна покрити такими панелями, адже вони поглинають світло. Якщо б за виробництво таких батарей взялася якась фірма, вони неодмінно були б затребувані, — переконаний фізик.

Особливо це актуально для гірських сіл, де взагалі немає лінії електропередач. В Америці, до речі, діють цілі такі "плантації" сонячних батарей. Петро Петрович каже, що якби жив десь на полонинах, неодмінно полегшив би собі життя в такий спосіб. У США швидке зниження вартості фотоелектрики (наприклад, від 60 доларів за 1 кбт/год. в 1970 р. до 1 дол. в 1980 р., а сьогодні до 20-30 центів) та утворення в цій області ринку, підвищили потребу в такому виді енергії, причому вона зростає на 25 % в рік.

Якщо на цю проблему подивитися уважніше, то науковець впевнений, що наші сонячні Карпати, особливо полонини — чудове місце для розташування таких систем, які не створюють жодної небезпеки для краян.

Усі сонячні батареї можна використовувати з різною метою. Для прикладу, їх можна застосувати для потреб побутового електрозабезпечення в умовах віддалених пасовищ, для стрижки овець у гірських районах Закарпаття, для життєвих потреб горян-закарпатців, в альпіністських таборах, туристичних базах тощо. Основою розвитку енергетики на Закарпатті е високий рівень сільськогосподарської переробної промисловості, розвиток овочівництва, садівництва. Застосування сонячної енергетики дало б перевагу у вирішенні комплексного обладнання котелень, що зменшило б капітальні та експлуатаційні витрати. Можна було б утилізувати сонячну енергію в період від березня до жовтня із можливою зупинкою котлів у червні-вересні. Енергетична та екологічна ефективність в котельні становила б до 20 % економії газу за рік та зменшення викидів в атмосферу.



Мар'яна Нейметі, "Новини Закарпаття".