Закарпаття: Випалена трава обходиться державі щонайменше у 1600 гривень

Щороку в Закарпатській області виникає з дві сотні пожеж, спричинених або пов’язаних з випалюванням сухостою та чагарників. Зазвичай починається все з першими весняними днями, коли господарі намагаються впорядкувати свої ділянки, а підприємства – територію, і закінчується тільки з осінніми дощами. Однак вже на початку травня таке інтенсивне „прибирання” перетворює область на такий собі картатий килим, де невипалене межує з випаленим. Досвід також підказує і те, що 2005 рік не стане винятком, і як тільки промайне несподівано холодний та дощовий квітень – все повернеться на свої місця. Тобто з вікон громадського транспорту та власних автомобілів й надалі можна буде слідкувати за крайкою полум’я, яка охоплює все нові, і ще не ушкоджені ділянки.

Мотивація тих, хто вдається до випалювання трави – різна, повідомили “UA-Reporter.com” у Центрі громадських зв’язків управління МНС України в Закарпатській області, найчастіше від людей можна почути таку хибну думку, що випалювання позитивно впливає на родючість грунтів. Однак наковці вже давно довели, що вогонь знищує гумус та мікроорганізми, що знаходяться у верхньому поверхневому шарі, а це родючості вочевидь аж ніяк не сприяє. Між тим, сам факт інтенсивного випалювання „вчені мужі” пов’язують з тим, що люди ототожнюють процес випалювання трави з процесом підживлення грунтів. Справді внесення попелу до грунту сприятиме його родючості, але якщо на ділянці він з’явиться як наслідок випалювання сухостою на самому грунті, тоді від такого „добрива” - лише шкода. На жаль, ця нескладна істина поки, що нездатна перебороти існуючий стереотип, тому горіти нам і горіти.

І це вже не кажучи про екологічні наслідки подібного випалювання. Бо якщо з флорою все зрозуміло – вогонь по собі нічого не лишає, то для фауни подібне випробування також не абищо. Особливо страждає молодняк зайців, косуль, фазанів та куропаток. Картина була б не повною, якщо бодай не обмовитися про те, що випалювання трави спричиняє несанкціоновані викиди в атмосферне повітря, що також особливої користі для здоров’я не приносить.

Аби уявити собі масштаби того, що вже сталося, і що нас ще чекає, бо дощовий квітень рано чи пізно скінчиться, зауважте, що в минулому 2004 році в області було видано всього 38 дозволів, яким Державне управління екології та природних ресурсів в Закарпатській області, після відповідної експертної оцінки, санкціонувало випалювання стерні. Всі інші – були незаконними, а тому безперечно завдали шкоди навколишньому середовищу, і відповідно і нам з Вами, бо ми є його часткою.

Якщо шкода, завдана випалюванням трави та стерні природі і екології, видається для більшості людей надто ефемерним поняттям, то в управлінні МНС України в Закарпатській області її відчувають більш ніж реально. Бо для того, щоб погасити траву потрібно пожежний автомобіль, а то й два. А їздять вони на бензині, який пожежники отримують від держави. Тоді як, відповідно до підрахунків фахівців у галузі пожежної безпеки, виїзд одного пожежного автомобіля коштує державі 1600 гривень, а двох — 3200 (така велика сума спровокована високим відсотком зношеності техніки, і відповідно дороговартісним ремонтом).