Хто допоможе закарпатцям розв’язати енергетичну кризу?

Вчора в Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему „Перспективи малої енергетики в Україні: чи здатні закарпатські підприємці допомогти державі у розв’язанні енергетичної кризи? Застосування альтернативних джерел енергозбереження”. У ході засідання фахівцями різних сфер було запропоновано декілька варіантів подолання енергетичної кризи.Так, приватний підприємець, автор Програми енергозбереження у Закарпатській області (яка була погоджена обласною владою ще у 1998 році), Анатолій Петровський ключем до вирішення проблем Закарпаття щодо енергозалежності вважає гідроенергетику: „За рахунок природних особливостей, зокрема, перепадів гірського рельєфу, ми можемо отримувати значну кількість енергії. Протягом останніх 10 років я долучився до розробки програми переведення області на повне енергетичне самозабезпечення. Маємо всі ресурси, використавши які зможемо цілком відмовитись від використання газу, електроенергії з-за меж області (якої сьогодні 98 %), від вирубування на дрова 4 млн. м3 лісу щорічно тощо”. Одночасно із будівництвом гідроелектростанцій, обладнанням водоймищ, за словами А. Петровського, відрегулюються стоки річок, що у свою чергу, зніме паводкові проблеми, відновить очисну функцію річок та їх рекреаційні потужності.

Головний економіст хустського ТОВ „Енран-ЗЛК” Михайло Деяк представив проект використання альтернативних відновлювальних джерел енергії. Йдеться, зокрема, про екологічно безпечне виробництво брикетів із відходів деревообробної галузі. Тирсові брикети потребують мінімальні об’єми кисню для горіння, водночас температура у центрі горіння досягає 15000 С. Сьогодні брикети стали вже дефіцитом і споживачі записуються до тривалої черги за ними. Хустське підприємство (головним продуктом якого є деревні щити) реалізовує брикети з тирси до Німеччини, Словаччини, Угорщини. У Закарпатті на брикетах печуть хліб і навіть гнуть метал. Щільність тирсових брикетів дозволяє уникнути втрат тепла, які присутні при згорання дерева, оскільки перед пресуванням тирса попередньо позбавляється вологи (гранично висока кількість вологи — 8 %). За пропонованим методом енергозбереження — значне майбутнє, переконаний М. Деяк, адже 70 % і більше деревини, виділеної на лісозаготівлю — відходи. Сьогодні їх переробкою вже серйозно зацікавилися ісландські бізнесмени. Вартість одного пресу (78 тис. доларів) може окупитися за 3-3,5 роки.

Про енергозбереження в житловому господарстві розповів виконавчий директор Закарпатського відділення Асоціації міст України Олег Лукша. За його словами, Україна посідає перші позиції у світі за показниками енергоємності виробництва та за об’ємами витрат енергії у житлово-комунальному господарстві. Найефективнішим способом економії енергії на сьогодні є утеплення будинків. Саме над цим Європа працює вже останні 30 років, — свідчить Олег Лукша. Ужгород наразі запозичує досвід, зокрема, через проект енергореконструкції, профінансований програмою TACIS. Олег Лукша в Ужгородській міській раді координує проект енергомоніторингу бюджетних установ.
Скільки коштуватиме газ для України, невідомо й дотепер?
Закарпатський державний університет реалізовує режим енергоекономії
Ситуація з постачанням енергоносіїв на Закарпатті стабільна
Спживачі Закарпаття мають скоротити споживання газу на 10 відсотків