Ужгородським сакурам ніщо не загрожує?

Цього тижня обласний центр Закарпаття м.Ужгород розквiтнув величезними деревами-букетами сакур. Рожеве мереживо їхнього цвiту стало вiзиткою мiста i чимало туристiв-романтикiв зараз спецiально приїздить звiдусiль, аби побачити це, на жаль, дуже короткочасне, диво.

Тому, що сакури з 1923 року прописалися в Ужгороді, завдячуємо чехословацьким бiологам. Довгий час цi дерева були для України, та й колишнього Союзу загалом, справжньою дивовижею, i лише Ужгород мiг похвалитися такою екзотикою. Зараз вони є в багатьох мiстах, щоправда, в планi масовостi насаджень японських красунь наше конкурентiв не має. Та й сакури, котрi розбрелися по країнi, — родом переважно звiдси. Ось i цього мiсяця 150 саджанцiв “Агромiкс” вiдправив до Києва.

Втiм, як повідомив "ЗІА" директор ДКП “Агромiкс” Петро Харевич, сакури, до яких ми звикли, — лише один iз її рiзновидiв. У Японiї, виявляється, поширений зовсiм iнший вид — iз бiлими квiтами, i саме його цвiтiння святкують щороку в Країнi Вранiшнього Сонця. Основне запитання, яке сьогодні цікавить ужгородців, — чи справдi нашим сакурам щось загрожує (заголовок “Ужгородська сакура опинилася на межi знищення!” в однiй з мiсцевих новинок таки нагнав страху). На щастя, вiдповiдь була заперечною.

"У нас по мiсту, — каже Петро Харевич, — росте, напевно, вiд 500 до 1000 сакур. Точну цифру назвати важко, бо iнвентаризацiя не проводилася, та й у приватних господарствах їх зараз чимало. I за осiнь-весну жодного з цих дерев не вирубали". Взагалi-то, спиляти дерево у мiстi — не така проста процедура, як здається, бо без спецiального ордера, пiдписаного представниками екологiчної служби, цього не зробити, причому пiд пилу потрапляють лише старi висохлi екземпляри.

"Бiльше того, — продовжив П.Харевич, — цьогорiч ми висадили 23 молоденькi сакури на вулицях Шевченка, Бабушкiна, Маяковського; минулого року ними збагатилися вулицi Митна, Заньковецької, проспект Свободи, пл. Ш. Петефi. Але на вул. Заньковецької деревцята дiйсно нещодавно зазнали ушкоджень через безвiдповiдальнiсть працiвникiв однiєї з фiрм кабельного ТБ. Вони, копаючи траншею, пошкодили корiння сакур. Ордер на проведення земляних робiт фiрма мала, та, звiсно, в ньому не зазначалося, що рити треба по зеленiй зонi, а не по тротуару. “Агромiкс” iз цього приводу звернувся до екологiчних служб, i винуватцi iнциденту змушенi були заплатити штраф. Зараз вони вже уклали з нами договiр на вiдновлення зеленої зони. Оскiльки корiння сакур постраждало лише з однiєї сторони, деревцята не загинуть".

Петро Iванович розповiв, що сакури в “Агромiксi” прищеплюють на саджанцi черешнi, саме тому вони досить морозостiйкi. Одне деревце, залежно вiд вiку, коштує 50—150 гривень. I це ще не найдорожчi екземпляри: наприклад, катальпа кулеподiбна та ясен кулеподiбний “тягнуть” гривень на 500. Дивуватися цьому не варто, адже перш нiж такi саджанцi потрапляють у продаж, з ними працюють цiле десятилiття. Спочатку 6—8 рокiв вирощують штамп, на який потiм прищеплюють бажаний вид. Ще два роки потрiбно на те, аби прищепа нормально прижилася. Причому стовiдсоткової гарантiї на позитивний результат, звичайно, нема. Цього року на посадку дерев з мiського бюджету видiлено 120 тис. грн. Фактично, цiєї суми вистачило б на шикарне озеленення 5 великих дворогосподарств, але для мiста цього замало. Та навiть те, що можливо зробити на цi кошти, на жаль, частенько нищать окремi ужгородцi.

Як не прикро про це говорити, крадiжки саджанцiв, i не тiльки сакур, просто-таки процвiтають. Цьому сприяє й завищена планка матерiальних збиткiв, за завдання яких наступає кримiнальна вiдповiдальнiсть. Себто, мiлiцiя просто не має управи на злодiїв, от тi й нахабнiють. Минулоріч, наприклад, iз висаджених на вул. Грушевського хвойних композицiй украли половину, а цього року бiля жiночої консультацiї викрали дерева, посадженi її працiвниками. І подiбних випадкiв багато.

А вандалiзм? Серце болить, коли бачиш деревце, в якого хтось вiд нiчого робити зламав верхiвку. Рослини в ящиках, висадженi на Корятовича, перетворили на урни для смiття… Словом, те, чи буде наше мiсто потопати в зеленi i квiтах, значною мiрою залежить вiд самих ужгородцiв. Бiля кожного дерева мiлiцiонера не поставиш, але якщо всi ми станемо небайдужими, не проходитимемо мовчки повз крадiїв та вандалiв, улiтку у спеку виллємо хоч вiдро води пiд дерево бiля свого будинку чи офiсу — це неодмiнно дасть позитивний результат.
Ужгородська сакура опинилася на межі знищення!
Ужгород — у ніжному цвіті сакури