Закарпатці з цього металевого яйця виходять прямо в …космос!

Жив-був Петро Петрик. Схоластика і сірятина витала при ньому прямо таки зримо над Закарпатською обласною телерадіокомпанією. Звідти дременули світ за очі ефірні велетні Валентина Пастухова, Тетяна Вашергелі, Олександр Герешко, безнадійний смуток поселився на самурайському обличчі Володимира Маринцівського — того самого, що у 80-х проводив зустрічі з молоддю в місті над Латорицею, я його слухав і міркував, чи вдасться і мені колись стати таким розумником? А Петрик утвердився в ролі перехідного Хрущова при мінливих губернаторах. Танцював у їх кабінетах перед вузьким колом вибраних то польку, то гопак, грав на балалайці їхніх невисоких амбіцій. Його й не чіпали. Хай танцює неборак! Убогі журналісти шепталися по кутках, як таргани. Ліпші йшли геть, а гірші сподівалися на знаки зодіаку. Їх тіла, вимордувані голодом, викликали щире співчуття у краян, і найбільш добрі з них рвалися їх нагодувати після зйомок.

Генеральний директор ЗДОТРК Євген ШИШКОВ.

Аж гульк — Балога на помаранчевому коні, на якому замість традиційних набридливих яблук — круглі, як нулі без палички, апельсини.

Тут Петрик і зрізався.

Пробує польку — не проходить, гопак — теж… «Не треба, — кажуть, — ми вшиткі місні, коли тут Ющенка ниє»…

А треба було танцювати всього-на-всього чардаш, а при цьому брати з підноса гнилі апельсини й метати в бік Різака, прикованої до нього бой-горлиці Прошкуратової та інших поплічників, котрі посміли виводити Закарпаття в державні лідери й лишати без дотацій із наївного центру, за які так чудово можна було реалізовувати бездомним закарпатцям дворову тротуарну плитку від «Барви».

Але на місце Петрика чудом призначили справді нову людину, який не любив по-місному шептатися по кутках, а запропонував усім чесно заробляти великі гроші. Для цього найперше вирішили вийти в… космос.

Контрольна комісія у вигляді революційної «трійки» від лиця простого народу в складі Легельчик Ольги, Кешелі Митра і Кривоцюка Володимира винесла одноголосний присуд:

— Свій чоловік!

А потім усім повеліли чесно працювати на Шишкова.

— І що ж? — запитую, оскільки минулої середи Україна слухняно святкувала День працівників радіо, телебачення і зв’язку, в головного редактора тематичних програм обласного регіонального новоствореного каналу «Тиса-1», доброго шефа вечірніх ефірів Володимира Маринцівського.

— Теперішнє свято для нас дійсно не декларативне, а справжнє, — сказав він. — При панові Шишкові, як сосни в бору, виросли добрі професійні справи. Під цими соснами хочеться співати. Найперше радує втілення ідеї щодо організації радіо FM і нового телеканалу “Тиса-1”. З 19-ї до 21-ї години виходимо у вечірній ефір. Поки що в суботу-неділю. Маємо і ранковий ефір із сьомої до дев’ятої. До цього додаються виходи на УТ-1 з 13-ї до 14-ї та з п’ятої до шостої ранку. Туди теж виходимо з новим логотипом “Тиса-1”. Давно ішли до цього. З 1994-го. Та раніше чисто в мареннях і нічних кошмарах, а при Шишкові на ділі. Бо це не діло, коли тебе кидають із каналу на канал, адже УТ-1 регіональні канали в 90-х роках перестали бути цікавими. Всі області давно почали розбудову, а в нас гальмувалось через нерозторопність і гірську місцевість, бо треба ж для повноцінних ефірів аж сімнадцять телепередавачів. Зараз знайшли інший вихід — на космічні супутники. Розповсюдження сигналу піде через космос. Поступово вийдемо на чотирнадцять годин щодобового мовлення.

Порадів я за радість Маринцівського.

Аж тут зустрічаю колишнього теледисидента, а тепер заступника генерального директора Олександра Герешка. За шкельцями його окулярів мерехтіла глибока мудрість, а з губ тихими птицями злетіли слова:

— А в нас прес-конференція...

— Телеканал “Тиса-1”, — сказав він там, ні краплі не побоюючись монументального обличчя Євгена Шишкова за своїм столом, — вийшов до людей 10 листопада. Це показало народові лише частку розбудови обласної телемережі, яку схвалила і сесія обласної ради. Закарпатська ОТРК отримала потрібні ліцензії на телевізійні та радіочастоти. Ще в одинадцяти населених пунктах можемо встановити телепередавачі. ТБ готується до ФМ-діапазону. Передавачі вже діють в Ужгороді й районі. В міру надходження коштів буде розбудовуватися мережа передавальних засобів. Над Закарпаттям нависли два супутники — шведський Сіріус і ізраїльський Амус, з якими можна укласти угоди. Відповідні компанії пішли на те, щоб договори були однорічні через скуті матеріальні можливості закарпатців. Сприяє нам, що “Укркосмос” уже побудував п’ятнадцять приймальних антен, а в гірських населених пунктах є супутниковий зв’язок, що настроєний саме на ці супутники. З приймальної антени космічні сигнали приймаються на передавач, а з нього вже йдуть на індивідуальні антени...

…Вже сім місяців оновлена і окрилена нова команда завзято працює. Не за далеким горизонтом — нові усміхнені, а не муміфіковані петропавловські, обличчя ведучих. В лютому-березні “Тиса-1” розраховує якісно заповнювати вісімнадцять ефірних годин. Буде й інтернет-радіо, що задіє спільно з поляками.

Здоров’я, хлопці та дівчата! Зі святом!

Василь ЗУБАЧ.
Сьомий Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин "Мій рідний край" стартує на Закарпатті
Закарпаття: Хустський замок реставрують
Закарпатське телебачення транслюватимуть через супутник