ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпатську Україну без помпи відвідав Арво Валтон – „естонський Іван Франко”

    28 июня 2024 пятница
    30 переглядів

    В середині вересня в закарпатському Ужгороді тихо і дуже скромно відбулася непересічна культурна подія. Давнє місто відвідав живий класик, найвідомішій письменник сучасної Естонії Арво Валтон. На жаль, пересічному громадянину це ім’я навряд чи щось скаже – небагато наших людей й українських-то класиків-сучасників знає, що вже казати про далеку Естонію.

    Арво ВАЛТОН.
    Арво ВАЛТОН.

    Тим ціннішим є кожна дія, що сприяє розширенню знань про світ сучасної літератури. Тим більше, що маємо рідкісний приклад співпраці наших діячів від літератури з „їхнім”. Справа в тім, що у вересні в Ужгороді, у приватній друкарні Романа ПОВЧА, за підтримки фонду Еесті Култууркапітал (перекладу назва фонду, здається, не потребує - а ще кажуть, естонська мова така ж тяжка, як і угорська...) вийшла збірка Арво Валтона українською мовою – „Батьківське щастя”. А переклали естонця Микола (Міклош) Антоненко (старший викладач кафедри угорської філології УжНУ) та відомий у Закарпатті поет Іван Петровцій (добре це чи ні, але в першу чергу Петровція впізнають за збіркою його „соромницьких” віршів „Бітанговскі співанки”, що була видана на початку нашого століття у Словаччині і стрімко розійшлася).

    З нагоди візиту Валтона до України й відбулася дводенна науково-практична конференція з фіно-угрознавства, організована Ужгородським національним університетом, що проходила у місцевому Центрі гунгарології. Окрім студентів та викладачів кафедри угорської філології, були цікаві гості з Києва, Будапешта та Російської Федерації, ну і звісно, сам естонський письменник Арво Валтон із дружиною Тійною, інформує Закарпат.info.

    Ужгородський нацуніверситет: "Фоточутливість" як фрагмент ширшого пізнання

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору