СЕЗи — ефективний інструмент держрегулювання розвитку регіонів

Проектом Держбюджету на 2007 рік, прийнятим у першому читанні, та Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" N2481 від 14.11.2006 р., прийнятим Верховною Радою 17.11.2006 р., передбачено запровадження нового спеціального режиму
оподаткування в спеціальних (вільних) економічних зонах (СЕЗ) та на територіях пріоритетного розвитку (ТПР). СЕЗи є загальновідомим інструментом залучення інвестицій та прискорення економічного розвитку в державах з перехідною економікою. У світовій практиці відомо чимало ефективних прикладів використання механізму стимулювання розвитку окремих територій, зокрема в країнах, що розвиваються (Східна Європа, азійський, африканський, латиноамериканський регіони).

Має певний досвід застосування такого механізму і Україна, де з 1995 року було створено 11 СЕЗ, а у дев'яти регіонах запроваджено спеціальний режим

інвестдіяльності на територіях пріоритетного розвитку. Згідно з діючим законодавством про СЕЗ і ТПР, реалізація інвестпроектів здійснюється на

територіях АР Крим, Волинської, Донецької, Закарпатської, Житомирської, Луганської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Львівської, Одеської, Миколаївської та Київської областей.

Створення сприятливих умов для господарської діяльності, насамперед у сфері оподаткування, до скасування податкових пільг дало змогу за рахунок

реалізації інвестпроектів суб'єктам підприємництва залучити інвестицій на суму понад 2,2 млрд доларів США, з них іноземних - 622 млн дол., створити 54,2 тис. та зберегти 87,1 тис. робочих місць.

Проте раптове скасування податкових пільг у березні 2005 року призвело до призупинення реалізації інвестпрограм, відтак уповільнились темпи розвитку підприємств та динаміка соціально-економічного розвитку регіонів. Інвестори змушені були переглянути плани щодо вкладання капіталу.

Звичайно, не можна заперечувати і той факт, що пільговий режим оподаткування, яким користувалися суб'єкти СЕЗ і ТПР, мав суттєві хиби. Найбільшої шкоди їхньому розвитку, очевидно, завдала недостатньо опрацьована правова база, відсутність контролю за реалізацією декларованих цілей, що передбачалися під час започаткування конкретних проектів.

Одним із кроків нового уряду стало подання на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо оновленої системи податкових стимулів для СЕЗ і ТПР. Подані

спочатку в рамках законопроекту "Про Державний бюджет України на 2007 рік" вони разом з іншими податковими нормами згодом були винесені в окремий законопроект "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування", прийнятий парламентом 17 листопада 2006 року.

Крім того, уряд своєю постановою спрощує процедуру отримання суб'єктами підприємницької діяльності, що реалізують інвестпроекти в СЕЗ, прав на застосування особливостей ввезення (пересилання) товарів у такі СЕЗ та вивезення товарів за їхні межі.

Згідно з новим порядком, що запроваджується, замість повного та безсистемного звільнення від оподаткування суб'єктів господарювання буде

надаватися інвестиційний податковий кредит з податку на прибуток строком до п'яти років та звільнятиметься від сплати ввізного мита імпортоване устаткування, обладнання та комплектуючі до них (крім підакцизних товарів,

товарів, які були у користуванні, та товарів 1-24 груп за УКТ ЗЕД), що ввозяться для використання в СЕЗ і ТПР.

Умови надання інвестиційного податкового кредиту -строковість та цільовий характер використання отриманих коштів на потреби, пов'язані з

безпосереднім розвитком виробництва. Звільнення від сплати ввізного мита за устаткування, обладнання та комплектуючі буде стимулом для оновлення виробничих фондів суб'єктів господарювання, підвищення конкурентоздатності

продукції.

Запропоновано також оновлений порядок сплати ввізного мита і ПДВ під час переміщення товарів через межі СЕЗ, де запроваджено режим спеціальної

митної зони, який не спотворюватиме умовиконкуренції на внутрішньому ринку.

Передбачено, що суб'єкти господарювання при ввезенні товарів у СЕЗ з-за меж України, крім підакцизних товарів та товарів 1-24 груп УКТ ЗЕД, матимуть право надавати митним органам податкові авальовані векселі на суму ввізного мита і ПДВ. У разі вивезення готової продукції за межі митної території України такий вексель буде погашений, а ввізне мито і ПДВ не справлятимуться; якщо продукція ввозиться на митну територію України,

сплата ввізного мита і ПДВ здійснюватиметься на загальних умовах імпорту товарів та послуг -вексель вважатиметься погашеним у відповідній сумі.

Строк погашення векселів пов'язаний зі строком переробки ввезених товарів, але не більше 90 днів (право подовжувати цей строк надано Кабміну). Такий механізм фінансового контролю має унеможливити зловживання в цій сфері.

На думку міністра економіки Володимира Макухи, Кабмін пропонує чітко регламентувати процедуру надання пільг - рішення про надання преференцій

має приймати урядова комісія. Якщо когось це не влаштовує, можна залучити до цього процесу громадськість, хоча практика свідчить, що в громадських діячів також можуть бути свої інтереси. А до складу комісії ввійдуть

представники профільних міністерств (Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінтрансу, Мінагрополітики, Мінфіну), податкової та митної служб.

- Передумови для зловживань з боку підприємств-пільговиків закладено в законі про СЕЗ, - каже міністр. - Враховуючи досвід протидії держави

антизаконній "оптимізації" податків, можна очікувати певну активізацію таких оптимізаторів і в пільгових зонах. Звісно, для проведення серйозних законодавчих змін потрібен час, але сподіваюсь, що до кінця 2007-го ми це зробимо. Нині слід чітко зрозуміти, кому, з якою метою і які саме пільги надавати. Триває робота над проектом нового закону про СЕЗ. Принципово

намагаємося відмовитися від надання преференцій суб'єктам депресивних територій і перейти до адресного надання пільг (як у Польщі, Прибалтиці).

Розраховуємо чітко регламентувати напрямки діяльності суб'єктів, які можуть претендувати на одержання пільг, і зробимо все можливе, щоб прискорити процес прийняття нового закону про СЕЗ.

А поки що, як зазначив Володимир Макуха, Мінекономіки надаватиме пільги вибірково і водночас готує проект, покликаний узаконити адресне надання преференцій. Тобто влада намагається створити умови для якісних змін в

економіці, а не виходити з інтересів будь-якої галузі або конкретного бізнесу. Єдиний критерій, якому має відповідати підприємство СЕЗ та ТПР, що

претендує на відновлення пільг, - наявність проекту, зареєстрованого до 31 березня 2005 року. Доля решти підприємств визначатиметься після прийняття Держбюджету-2007. Спеціальна комісія уважно вивчатиме кожен окремо взятий проект. Якщо з'ясується, що інвестори сумлінні і постраждали внаслідок відомих рішень, держава розгляне можливість відшкодувати їм втрати в межах нового законодавства. Але монетарних компенсацій не буде.

До речі, проект податкових стимулів, яапропонований урядом, знайшов розуміння в науковців і практиків. Під час "круглого столу" в

науково-дослідному фінансовому інституті при Мінфіні завідувач відділення інституту, професор Алла Соколовська, зокрема, підкреслила, що інвестиційно-податковий кредит дається на зворотній основі, але зворотність його забезпечується опосередковано. Мається на увазі, що з застосуванням пільг забезпечуються високі темпи економічного зростання, розширюється

податкова база, тобто зросте прибуток у майбутньому. І внаслідок цього збільшаться надходження до бюджету.

На важливості адресного застосування пільг наголошує й президент аналітичного центру "Академія" Олександра Кужель. За її словами, в разі, якщо у держави не вистачає коштів, треба визначати пріоритети і робити

наголос на державних преференціях. Якщо, скажімо, ми закриваємо шахти і прагнемо мінімізувати негативні соціальні наслідки, то маємо право ставити питання про вільні економічні зони. Це дуже обмежена територія, тому треба точно сказати, де саме надаються ті преференції. І якщо вкладаються кошти, слід контролювати їхнє використання.

Вона вважає, що відновлення пільг - це позитивне явище. Головне визначитися, яким чином їх запроваджувати. Має бути прозора система: хто і

як використовує пільги, яких результатів досягнуто. Є позитивні результати впровадження СЕЗ і в Україні. Тож слід відкрити СЕЗи, подивитись на ефект впровадження і вже потім приймати остаточні рішення. Держава повинна вести

рівноправний діалог з бізнесом. А загалом СЕЗи мають право на існування.

Водночас фахівці впевнені, що нормативна база регулювання СЕЗ не повинна часто змінюватися. Зокрема, заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко наголошує на тому, що політика стимулювання розвитку СЕЗ і ТПР має бути стабільною.

- З метою закріплення на постійній основі порядку застосування пільг Мінекономіки разом з Мінфіном розробили спеціальний проект закону, який визначить нові засади функціонування СЕЗ відповідно до міжнародних стандартів, - каже вона. - Такий проект Кабмін подасть на розгляд Верховної Ради найближчим часом. Запропоновані механізми повністю кореспондуються з положеннями Кіотської конвенції, до якої нещодавно приєдналася Україна.

Згідно з новими умовами, кожен інвестпроект заново затверджуватиметься Кабміном з жорсткими обмеженнями, які не дозволять інвесторам використовувати преференції для неконкурентного перепродажу їхньої продукції, а обсяг наданих пільг не перевищуватиме обсяг інвестицій.

Потрібно забезпечити не лише системність, а й прозорість та відкритість діяльності суб'єктів СЕЗ і ТПР.

Отже, більшість проблемних питань розвитку спеціальних територій знаходяться в площині вдосконалення норм податкового законодавства,

забезпечення його стабільності і передбачуваності. Водночас в оновленому режимі оподаткування суб'єктів СЕЗ і ТПР унеможливлене повторення відомих помилок минулого. Цього дотримується більшість фахівців у сфері економіки

та державних фінансів. Наявність різних думок щодо окремих механізмів вирішення відповідних питань лише підкреслює їхню актуальність.

Перші кроки до відновлення довіри інвесторів та активізації інвестдіяльності в нашій країні вже зроблено. Визначено й кінцеву мету - приведення вітчизняних СЕЗ і ТПР у відповідність до міжнародних стандартів, визначених Угодою про субсидії і компенсаційні заходи ГАТТ/СОТ та

Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур.

Реалізація таких заходів сприятиме прискоренню залучення інвестицій в економіку України та підвищенню ефективності її участі в міжнародному

розподілі та кооперації праці.



Прес-служба Міністерства фінансів України