Закарпатська "червонохрестівка" Олена Кожанова живе турботами інших

Турботлива і чуйна, завжди готова відгукнутися на чужу біду. Ділова та енергійна. Такою знають в Ужгородському районі Закарпаття голову районної організації Товариства Червоного Хреста Олену Кожанову.

Ця мила жінка робить багато, щоб допомогти вчителям у вихованні в дітей стремлін-ня до активних дій на благо інших. Усі школярі здають членські внески по 1 гривні. Діти знають, що ці гроші підуть на придбання продуктів для старих і немічних, одиноким, дітям-сиротам, багатодітним сім`ям, ветеранам війни. Кошти — невеликі, але в загальній скарбничці все таки щось значать.

Проводячи бесіди у школах, Олена Іванівна переконалася, що не всі ще знають про Товариство Червоного Хреста, про його мету та завдання. З часом дійшла висновку, що потрібна систематична, цілеспрямована пропаганда червонохрестівських ідей. Розуміла, що самій зробити це неможливо і на допомогу їй прийшли вчителі.

Разом з Оленою Іванівною працюють дві молодші медсестри. Є в Товаристві і 2,5 ставки медичних сестер. Активно діють два пункти Червоно Хреста —- у Невицькому та Кінчеші, де постійно чергують медсестри. Вони міряють людям тиск, надають гуманітарну допомогу.

Мають районні червонохрестівці тісний зв`язок, крім освіти, ще з управлінням праці та соціального захисту, центром зайнятості, медициною. Часто буває Олена Іванівна у Часлівецькій школі-інтернаті. Ось і недавно діти цього закладу зустрічали її, як рідну.

Як відомо, успіх сам по собі не приходить. До нього треба йти довго. Копітка праця Товариства по залученню донорів. Слово людини, яка на собі відчулацілю-щу дію переливання крові, або того, хто виконав свій громадянський обов`язок, дав цю кров — дохідлива і ефективна форма пропаганди. Тому особливого значення надає Олена Іванівна індивідуальній роботі з людьми.

Особистий приклад людини, яка дарує Свою кров іншим, її охайний, здоровий вигляд — якнайкраще переконують, що донорство нешкідливе.

У планах Олени Іванівни - організувати разом з медиками зустрічі, своєрідні «вогники» у культзакладах району на цю тему. Впевнена, що користь від такого заходу буде. Адже в кожному селі є люди, які потребують сторонньої допомоги. Самі інколи соромляться зізнатися в цьому. А коли односельці прийдуть і запропонують поміч, більшість не заперечуватиме, буде вдячна.

— Знаєте, хтось запалить вогнище і воно горить яскравим полум`ям, - говорить Олена Іванівна. — Але якщо-його не підтримувати, воно швидко згасне. Так і в нашій роботі. Якщо ми зуміли пробудити в комусь інтерес до червонохресних справ, наш обов`язок не забувати про таких людей, підтримувати їх. І вони підуть за нами. У світі більше добра, ніж зла. І цим добром не треба скупитися, ділімся ним з людьми. І життя стане світлішим, кращим.

Подумалося, добре, що районне Товариство Червоного Хреста очолила саме Олена Іванівна. Вона зуміє підтримати те вогнище доброти і ласки, і багатьом нужденним дійсно стане легше жити.



Марія Львівська, "Вісті Ужгородщини"