ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Додати новий коментар

    30 жовтня 2020 п'ятниця

    Як на Закарпатті святкують Різдво Христове (фоторепортаж)

    Чи веселити, пане ґаздо…?

    Чи веселити, пане ґаздо…?
    У селі Крива на Хустщині господарі й досі готують 12 пісних страв і "запрошують" Мороза на кутю.
    На Закарпатті з давніх-давен Різдво було чиненайшанованішим святом. За різних політичних режимів наш край переймав традиції відзначення народження Христа від угорців, чехів, румунів, поляків, росіян та своїх земляків з Великої (Цетральної та Східної) України. За радянської влади, особливо у 70-х та на початку 80-х ці традиції сильно зубожіли. Незмінними вони залишилися лише у окремих закутках нашого краю, куди, через певні причини, не змогли дістатися “совєти” . Одним із таких куточків є село Крива Хустського району. Туди і відправляємося на різдвяні свята.
    Місцеві жителі розповідають, що майже до кінця 80-х років минулого століття село не мало сполучення (окрім парому) з рештою району. Це й дозволило зберегти тут старі добрі традиції святкування Різдва, Василя, Водохреща, Івана-купала та інших релігійних свят. На відміну від решти сіл і містечок Закарпаття, у Криві колядують лише на Святвечір.
    Уже з 10-ї ранку шостого січня майже в кожну хату заходять маленькі колядники і питають: “Чи веселити, пане ґазде, на цей Святий Вечір?”. Господарі повинні відповісти: “Веселіть, веселіть!”. Тоді дітлахи співають найрізноманітніші колядки. Ми нарахували у Криві близько 20-25 різних колядок. Поколядувавши віншують господарям миру і здоров’я на цілий рік.
    — З давніх-давен у Криві до Різдва Христового готувалися дуже ретельно, — розповідає місцева жителька бабця Йолана Фетько. — Зранку господиня запалювала 12 полін за допомогою кременя та кресала й готувала на них 12 пісних страв: узвар, варені горох та квасолю, смажену капусту, рибу, вареники, картоплю, гриби, кашу гречану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. У цей час господар порався біля худоби. Вдарити цього дня тварину вважалося великим гріхом. За повір’ям, опівночі всяка худоба розмовлятиме людською мовою з самим Господом.
    —У Святвечір усе має бути на своєму місці, — продовжує бабця. — Члени родини мають бути вдома, інакше цілий рік їм доведеться тинятися по світу. У переддень Різдва не можна ні з ким сваритися. Щоб у новому році у хаті був мир та лад, слід помиритися з усіма ворогами.
    Ще на початку минулого століття в цей день у Криві не снідали й не обідали. А після заходу сонця вся родина ставала на молитву. Після молитви господар вносив до хакти сніп жита — “дідуха”, символ врожаю і ставив його в кутку під образами. Сіном покривали куточок столу, куди “невинна душа” (дитина до семи років) клала три хлібини, грудку солі і ставила велику воскову свічку. Коли на небі з’являлася зоря, перш, ніж розпочати святкову вечерю, батько йшов до худоби й пригощав її. Потім виходив на подвір’я й тричі запрошував мороза приходити їсти кутю. Після цього двері зачинялися і до кінця вечері ніхто не повинен був виходити з хати. Тут вірять. що Святий Вечір— це вечеря, на якій за столом збиралася вся родина, а також були присутні душі всіх померлих родичів. Тому їсти треба було мовчки в урочистих роздумах. Після вечері старші діти розносили частину страв та кутю дідові й бабі, а також бідним родинам. Зараз же цих традицій дотримуються хіба-що літні кривчани. Проте на Святвечір піст тут тримає майже кожна родина.
    Коли на небі з’являється перша зоря, у Криві колядувати розпочинають “звіздарі”, діти з саморобними зірками та вертепи. Останніх у селі всього кілька. Вони, як і звіздарі, “веселять” лише на Святвечір. На відміну від вертепів з інших сіл, тутешні несуть свій заробіток до церкви. Щороку у Криві на Святвечір колядує один великий і два малі бетлегеми (так тут називають вертепи). Малий складається з 5-6 чоловік, а великий — з 9-ти-10-ти. Є у Криві й 1-2 вертепи, які схожі на ті, що й у решті сіл Закарпаття. Вони веселять набагато менше і зароблені гроші ділять між соболю. У Криві їх називають “смекеречка” (з угорської, малий вертеп).
    Нам випала нагогда поспостерігати, як колядує великий вертеп. Знадвору лунає звук подібний до того, що видає сурма. Це пастир з бетлегему грає на величезному розі, сповіщаючи господарів, що до їхньої домівки наближається вертеп. Колядування тутешнього вертепу схоже на цілу театралізовану виставу. У ньому беруть участь хлопці, віком 18-30 років. Всі одягнуті в різнобарвні шати, залежно від ролей. До хати спочатку заходить старший пастир і розповідає про диво. Яке він з братами бачив у Віфлеємі. За ним заходять ще троє пастирів і співають: “Не бійтеся пастире, пастире, радість возвіщаєм. Христос Бог народився, Христос Бог воплотився із діви… ”
    Потім з’являється дідо (старий пастир) у кожусі зі строкатою бородою й вусами і розповідає, що вже багато років на світі прожив, а такого дива ще не бачив. Під кінець заходять четверо “ондьолів” (ангелів з угорської) з умовною хаткою-вертепом, у якій народився Ісус. Кожен промовляє до хатки слова захоплення. Відтак усі співають колядку “Дивная новина” й бажають господарям, їхнім дітям і онукам “у доброму здоров’ї ліпше та краще дочекатися наступного Нового року”. Цьогоріч кривчани за колядування давали на вертеп від 20 до 100 гривень. Крім того, майже у кожній хаті доброю традицією вважається почастувати вертеп чарчиною вина та різдв’яними стравами.
    Хлопці з вертепу розповіли нам, що почали колядувати о 5-й вечора і що до півночі повинні обійти все село. Адже рівно о 12-й їм потрібно бути в церкві, де збираються всі вертепи, колядують, залишають гроші й увесь святковий реманент. Мовляв, у селі така традиція.
    А ще у Криві люди на різдв’яні свята до обіду намагаються не відвідувати сусідів. Особливо небажаними гостями у цей час є жінки. Кажуть, якщо на Різдво першою до вас зайде жінка, то чекайте лихо в хаті. Коли ж заходить хлопець — на добро.


    Різдво святкував Павло БІЛЕЦЬКИЙ (репортаж спеціально для UA-Reporter.com )


    P1060256.JPG
    P1060270.JPG
    P1060274.JPG
    P1060275.JPG
    P1060277.JPG
    P1060276.JPG
    P1060278.JPG

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Рейтинг: 

    Пунктів: 1

    Письмо редактору