Додати новий коментар

Практика обробки сільгоспземель неофіційно і значні розбіжності у тому, скільки земель насправді обробляється в кожному регіоні України та якими є обсяги обробітку згідно з офіційною статистикою, на жаль, є досить поширеним явищем в Україні.

Так, на Луганщині та Закарпатті, за даними Державної служби статистики, озимого ріпаку взагалі не має бути, проте  супутникова зйомка полів зафіксувала майже 2 тис. га та 0,7 тис. га посівів відповідно.

Про це свідчать результати аналізу супутникової зйомки, яку було отримано Інститутом космічних досліджень НАНУ-ДКАУ та компанією EOS, в рамках Програми Світового банку та ЄС "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.

За результатами супутникової зйомки було виявлено, що обсяг посівних площ в Україні ще у 2016 році був на 2 млн га більше, ніж за даними офіційної статистики.

Окрім того, аналіз супутникових даних дозволив виявити, що у низці областей розходження між офіційними даними статистики та супутниковими даними щодо площ, на яких вирощують озимий ріпак, подекуди сягають майже 20%.

Серед регіонів з найбільшими розбіжностями (за кількістю га) між офіційно зареєстрованими та фактичними площами посівів озимого ріпаку – Херсонщина, Вінничина та Миколаївщина (де озимого ріпаку більше на 15,8 тис. га, 15 тис. га та 13,3 тис. га відповідно)

У процентному співвідношенні найбільші розбіжності на Вінничині, Херсонщині та Житомирщині (там озимого ріпаку більше відповідно на 19%, 17,7% та 17,5% від офіційно зареєстрованого).

Наявність таких «необлікованих» земель свідчить і про масштаби їх «тіньового обробітку», і про обсяги недоотримуваних місцевими громадами податків…

Змінити ситуацію може підвищення якості та ефективності управління земельними ресурсами, це є важливим для того, аби місцеві громади та власники земельних паїв змогли отримати  максимальний зиск від власної землі після впровадження земельного ринку. Його вже було анонсовано Дмитром Разумковим, лідером президентської партії «Слуга Народу», яка попередньо має найбільший рівень підтримки серед громадян напередодні парламентських виборів.

Саме наявність повної, коректної інформації щодо того, що насправді вирощується на полях, чи відбувається сівозміна належним чином (що також дозволяє відстежити супутниковий моніторинг), та у якому стані знаходиться (і чи не має ризик деградації) рілля, дозволятиме місцевим громадам та уряду грунтовно підходити до планування посівів та більш ефективно управляти своїми землями.