Ажіотаж вступників, або Експериментальні абітурієнти

"З документами ясно - все красиво розписано, але є нюанси, - говорить тато випускниці з Ужгорода. - Наприклад, у дитини вже все готово, але вона стоїть і вичікує лише одну людину, яка має поставити свій підпис".
А тоді йти в інший корпус по печатку".

Експериментальні абітурієнти

Вступна кампанія в самому розпалі. До 15 липня триває прийом документів у вищі навчальні заклади, після чого настане вирішальний період іспитів, співбесід, конкурсу сертифікатів і підбиття підсумків. Під дверима приймальних комісій у столичних ВНЗ «спекотно»: хвилюються і батьки, і діти. Попри те, що цьогорічне зарахування студентів відбувається на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, запитань... і нез’ясованих моментів залишається чимало.



Крізь хамство і «бардаки»



У корпусах Національного університету імені Тараса Шевченка на «Виставці» зосереджені приймальні комісії всіх факультетів. Найбільші черги під дверима Інституту міжнародних відносин, економічного і юридичного факультетів, Інституту журналістики, практично безлюдно в приймальній комісії геологічного факультету. «На жаль, відчувається неорганізованість, — каже Володимир Федорович, тато вступника з Кіровограда. — Скільки сили забирає тільки документи подати! То пункт не той заповнили, переписуй і знову чергу займай. Вчора відносили документи в КНЕУ, там простіше — все на одному поверсі, і детально написано, куди і що подавати».



У холі механіко–математичного корпусу університету «киплять» ксерокси. Тут роблять копії атестатів і сертифікатів, медичних довідок. Олена, абітурієнтка юридичного факультету, скаржиться, що заплатила 30 гривень за копії, які виявилися зайвими. «Важко збагнути, які саме документи потрібні, — зітхає дівчина. — Списки ніби й висять на дверях, а на практиці все виявляється інакше».



«Та ні, з документами ясно — все красиво розписано, але є нюанси, — говорить тато випускниці з Ужгорода. — Наприклад, у дитини вже все готово, але вона стоїть і вичікує лише одну людину, яка має поставити свій підпис. А тоді йти в інший корпус по печатку».



Син Оксани Григорівни подає документи в Інститут міжнародних відносин. «У Ярослава високі бали сертифікатів, та, боюсь, на іспиті з англійської можуть «зрізати», — переживає жінка. — Ми з Черкас приїхали, а от киянам простіше. Щойно вони вийшли і заявили: ну все, можна сказати, студентський в кишені. А за наших дітей — з периферії — нікому замовити слово, яке б вселило таку впевненість».



На фізичний факультет планують набрати 160 студентів. На контракт, каже його декан Микола Макарець, майже не йдуть, тому що випускники не мають доступу ні у владні коридори, ні в кабінети, де розподіляють фінанси. «Я не знаю, чи можна це назвати ажіотажем — просто приходять люди, стоять у чергах, деякі просяться до мене на прийом. Батьки з віддалених областей не завжди уявляють, що буде з їхньою дитиною після отримання диплома. А я наводжу «вбивчий» аргумент — серед випускників фізфаків немає безробітних». Микола Володимирович каже, що в Законі про освіту чітко прописано, як має відбуватися зарахування студентів — на основі співбесіди чи рішення приймальної комісії, і хто проходить поза конкурсом, тому проблем виникнути не повинно, хоча вже зараз на фізфак конкурс дві людини на місце. Декан сміється, що не має часу навіть пообідати, і дістає бутерброди.



На географічному факультеті батьки чітко стежать за коректністю черги. Мама абітурієнтки з Івано–Франківська каже, що вчора вони були 96–ті у списку і документи здати не встигли, тому що прийняли тільки 56. «Дівчинко у рожевій коф­тинці, зараз заходите ви», — оголошує бойова пані зі списком.



«Я подаю документи на міжнародний туризм, то мені сказали — куди ви всі сунете, вже й так під саму зав’язку, — ділиться Оля. — Але тут принаймні не ображали. А от у Драгоманова (Національний педагогічний університет ім. Драгоманова. — Авт.), куди вчора документи понесла, такого наслухалась… Сказали, що й прізвище моє — Фица — дивне, а при цьому тата звати Тарас Григорович — підозріло якось… І взагалі я занадто активна».



Пані Галина приїхала з донькою з Чернігова. Жінка обурюється відсутністю стандарту документів, які необхідно подавати вступнику. «Це просто бардак! Це ж вищий заклад — університет! Тільки не кажи, як наше прізвище», — просить доньку. «Та чого ти, мамо, — сміється дівчина. — Я Вікторія Пупій. Мене дивує ще й те, що кожен навчальний заклад встановлює свої правила, тому важко зорієнтуватися. У Чернігові на спеціальність «українська мова» сертифікату із «зарубіжки» не потрібно, натомість у Ніжинському педінституті необхідні сертифікати з зарубіжної літератури, історії. Довелося повертатися додому за документами».



Наталія Нерезенко, технічний секретар приймальної комісії географічного факультету, каже, що цього року вступників більше, ніж торік. «Такий наплив… Люди, вистоявши день у черзі, не встигають потрапити. Поки що підрахунків не вели — ніколи голову підвести. Бали вступників дуже високі. У нас завжди один день співбесіди, цього ж року буде чотири — маємо 400 медалістів».



«Ваші шанси — нульові»



Під дверима приймальної комісії Інституту журналістики дівчина розклала папери просто на підлозі. «Я подала документи на заочне відділення, а мені зразу заявили, що маю нульові шанси, — розповідає Марія Ташпадурова з Маріуполя, пакуючи газети у теки. — Головний аргумент — у мене немає трудової книжки. А звідки їй узятися у вчорашнього школяра? На стаціонар не пробую, бо, як запевнили мене в редакції «Приазовского рабочего», це марна трата часу. Все одно доведеться починати кар’єру з обліковця листів. Крім того, чуже місто, чужі люди — не зможу тут жити». Марія засмучена, каже: приймальна комісія має займатися прийомом документів, а не розчаровувати абітурієнтів. Адже їх і так чекають непрості випробування — іспит у чотири етапи: творчий конкурс, диктант, прес–конференція, тестування з чотирьох предметів.



Черги, ажіотаж, нер­возність пов’язані з тим, що цього року діти одночасно мають змогу подати документи до багатьох ВНЗ. «Буває, що подають документи на 7—8 факультетів, — пояснює відповідальний секретар приймальної комісії КНУ Людмила Остапченко. — Ми тільки на своїх факультетах це спостерігаємо — наприклад, математику подають на всі напрями підготовки, де діє сертифікат із цього предмета. Тому і черги у нас колосальні. Дуже багато медалістів, які мають право пройти співбесіду ще до участі в конкурсі. Найбільший наплив — традиційно — в ІМВ, Інститут журналістики — на спеціальність реклама і зв’язки з громадськістю, на економічний та юридичний факультети. Значно збільшилася кількість заяв на природничі факультети — мені, як декану біологічного факультету, це особливо приємно».



Людмила Іванівна передбачає проблеми із зарахуванням: відсоток тих, хто приніс оригінали документів, дуже низький. Ці діти будуть зараховані першим же наказом. А далі треба чекати п’ять днів, поки вступники визначатимуться. Відповідно від цього залежать шанси тих дітей, хто набрав меншу кількість балів. «Є ще одна проблема, — пояснює Людмила Остапченко. — У правилах міністерства записано: ті, хто вступає поза конкурсом — інваліди, чорнобильці, мають право на зарахування без будь–яких випробувань, якщо їхній бал вищий, ніж 124. Якщо йдеться про факультети, де великий набір — скажімо, юридичний, це питання вирішити простіше. А, наприклад, на спеціальність туризм — набір десять осіб, з них семеро уже йде поза конкурсом. Залишилося три місця, і конкурс там сьогодні — 35 осіб на місце. А як бути решті дітей? Такий нюанс, на жаль, дуже важко передбачити правилами».



Усі «вступні» нюанси



У Києво–Могилянській академії черг немає, тому що робота приймальної комісії організована дуже чітко: працівників комісії заздалегідь навчали необхідним навикам. Киянка Ксенія Істоміна каже, що витратила кілька годин на оформлення вступних документів, тоді як її приятель «два дні бере приступом» Київський торгово–економічний університет.



У Київському Національному економічному університеті (КНЕУ) ніяких додаткових випробувань для вступників не передбачено. Зараховуватимуть лише на основі шкільних сертифікатів про тестування. Саме тому, прогнозують у цьому закладі, тут найшвидше визначаться зі списком зарахованих. Нині черги під дверима приймальних комісій є, але невеликі. Відповідальний секретар приймальної комісії КНЕУ Олександр Востряков каже, що великий ажіотаж був у перші дні прийому документів. Особливо на «модні» спеціальності — фінанси, міжнародна економіка, банківська справа.



Для того, щоб допомагати вступникам з подачею документів, у КНЕУ організували консультативний центр, де технічний секретар допомагає абітурієнту заповнити заяву і відповідає на запитання, які цікавлять. А вже потім він прямує до людини, яка відповідає за оформлення документів на кожному факультеті. Біля дверей, як і на спеціальному стенді надворі, вивішено оголошення, де чітко розписані всі «вступні» нюанси.



Юлія КОСИНСЬКА



UA-reporter.com