Деякі питання законодавства про працю щодо укладання строкового трудового договору

Законодавство України передбачає основні види трудового договору, а саме, безстрокові та строкові трудові договори.

Безстрокові трудові договори укладаються на невизначений час. Строкові ж укладаються на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, а також. на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України укладається у випадку, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, тобто такою, що не може бути постійною, а виконується протягом певного часу, наприклад, для заміни тимчасово відсутнього працівника, сезонні роботи тощо.
Сторони трудового договору самостійно визначають його тривалість і він може бути укладений на будь-який строк (наприклад, на декілька днів, місяців або років).
Згідно зі ст. 23 КЗпП України на підприємстві, в установі, організації укладають трудові договори на невизначений строк, а строкові трудові договори вкладають на строк, установлений за погодженням сторін (п. 2 ст. 23 КЗпП) або на час виконання певних робіт (п. 3 ст. 23 КЗпП).
При укладенні строкового трудового договору всупереч вимогам ч. 2 ст. 23 КЗпП, тоді така умова договору про строк буде визнаватися недійсною та вважатися такою, що погіршує становище працівника згідно ст. 9 КЗпП України, а сам договір буде визнаватися таким, що укладений на невизначений час.
Законодавством передбачено укладати строкові договори, наприклад, у таких випадках, при укладенні трудового договору за контрактом (ч.3 ст. 21 КЗпП України), при укладенні трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками (ст. 7 КЗпП України), при укладенні трудового договору з роботодавцями-фізичними особами (ст.241 КЗпП України) та в інших випадках.
Строковий трудовий договір припиняє свою дію тоді, коли закінчений строк чи виконана роботи. Законодавство встановлено випадки під час яких дія договору продовжується на певний період або договір стає безстроковим. Так, звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору відпустка за його бажанням може надаватися у випадку і тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору, а чинність такого трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону України “Про відпустки”.
У разі, коли після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, то дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк (ч.1 ст. 391 КЗпП України).
Строковий трудовий договір укладається також, виходячи саме з інтересів працівника. Зацікавленість працівника у встановленні трудових відносин на визначений строк може бути зумовлена різними обставинами, у т. ч. й сімейно-побутовими. Факт укладення трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений у заяві працівника про прийняття на роботу та в наказі роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.
Укладаючи строковий трудовий договір працівнику необхідно подати заяву, в якій, як правило, при прийнятої на відповідну роботу за строковим трудовим договором зазначати конкретний строк чи час виконання робіт та при оформленні наказу вказати, що працівник приймається на умовах строкового трудового договору
При звільненняі не вимагається подавання заяви працівником. Для оформлення звільнення видається наказ, в якому чітко вказується причина звільнення з посиланням на норму законодавства та заноситься у трудову книжку відповідний запис, наприклад, “звільнений у зв’язку з закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України”. В день звільнення працівникові видається трудова книжка і проводиться з ним розрахунок.
Підприємство, установа чи організація не зобов’язані попереджати працівника про його звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Водночас, доцільно контролювати настання строку закінчення дії трудового договору, оскільки у випадках, коли після закінчення цього строку трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення, то строковий трудовий договір трансформується у безстроковий. У такому разі звільнення працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП України є незаконним.

Провідний спеціаліст
відділу кадрової роботи
та державної служби
М. Ф. Голубка