"Дижма" Петра Мідянки

"Художній метод Мідянки базований на артистичному поєднанні трьох стильових компонентів: закарпатських діалектизмів та архаїзмів, філософсько-відстороненій інтонації вічного спостережника та синонімічних рядах, що вражають необмеженою та примхливою різноманітністю. Об'ємність текстової гри у поезіях Мідянки продовжує ілюзію гранично-органічного синтезу, проникнення у сутність слова до глибинних, "атомарних" рівнів без втрати синтаксичної гармонійної тяглості віршованих періодів. У літературному процесі Мідянка долучився до креативного терену карнавальної постмодерністської культури, освоєного Бу-Ба-Бу. Премія Бу-Ба-Бу "за найкращий вірш року 1995". В іншому місці цього ж джерела вказано, що премію автор збірки "Фараметлики" отримав 1994 року, коли і вийшла збірка. Але мова не про це.

Збірка "Дижма" (податок, десятина, оброк) вийшла у серії "Критичні тексти", зазначена вище характеристика якнайповніше відповідає змістові цієї збірки. Цього разу, щоправда, естетський "тайнопис" Мідянки супроводжує словник, укладений самим автором, що значно полегшує розуміння текстів для тих, хто не володіє закарпатським діалектом і не знає, що йоббадь - це кріпак, петечок - гунька, фіник - хрещеник, а фанк - пампушок (сюрприз як для шанувальників відповідної музики, так і для солодкоїжок). Такою є відповідь автора журналістам, про яких у післямові до своєї збірки він пише: "Надокучливі, як мухи в спасівку, журналісти, все-таки допитуються: "Чому, пане Петре, Ваша поезія незрозуміла навіть для закарпатців?"

І узагальнює в одному із віршів:

Все менше стає патріархів і їх відхід,

Немов хресний хід, як вчорашній хіт

Століття кав'ярень й убивств,

і брехливих медій

Золотий козолист і стрункий живопліт,

Рельєфний живіт зовсім юних літ.

Дійства фарсів і гра провінційних трагедій.