Естетичне відкриття, або лірична графіка Закарпаття

Випала мені нагода потрапити на виставку графіки, яка відкрилася у вівторок, 26 березня в Ужгороді в Закарпатському музеї архітектури і побуту.

4 молоді і дуже талановиті дівчини — Інна Осадча, Наталка Угрин, Марія Ковач та Альона Мар’ян-Стасюк — демонструють свої 4 погляди на графіку. Звідси і назва виставки — «4 графіка».
Не вважаю себе людиною, яка розуміється на образотворчому мистецтві. Я його відчуваю інтуїтивно.
Цікаву думку випало почути сьогодні: у нас прийнято захоплюватися живописом, але і графіка може бути невимовно гарною. Живопис вважають продаваним, але і графіка може цілком скласти йому конкуренцію. Погоджуюся з цими словами на всі 100. Особливо після сьогоднішнього дня.
Не вважаю себе людиною, яка розуміється на образотворчому мистецтві. Я його, швидше, відчуваю інтуїтивно, непрофесійно.
Випала мені нагода потрапити на виставку графіки, яка відкрилася у вівторок, 26 березня в Ужгороді в Закарпатському музеї архітектури і побуту. 4 молоді і дуже талановиті дівчини — Інна Осадча, Наталка Угрин, Марія Ковач та Альона Мар’ян-Стасюк —демонстрували свої 4 погляди на графіку. Звідси і назва виставки — «4 графіка».

Випускниці Закарпатського художнього інституту зібрали у виставковому залі серйозну аудиторію, серед яких були і наставники — Борис Кузьма, Іван Небесник, Михайло Приймич, Одарка Сопко та багато інших. Для громадськості Закарпаття вони — знавці мистецтва, а для них вчителі і авторитетні критики. Добрі слова і визнання іменитих викладачів — чи може бути щось приємніше для учня? Ще визнання пересічного глядача, очевидно.
І вони його, схоже, отримали. Принаймні я для себе зробила висновок, що мені подобається графіка. Вона може бути не тільки строгою і геометричною, а й тонкою, ліричною, ніжною і, що важливо, проблемною. Техніка виконання графічних полотен дуже клопіткий та громісткий процес Якщо ви придивитеся до бодай однієї з робіт впритул, то побачите, з яких дрібних деталей та елементів формується уся картина. Це не один мазок живописця, це значно об’ємніша праця, гідна поваги і визнання.
Роботи Альони Мар’ян-Стасюк переважно геометричні, Інни Осадчої та Марії Ковач — переважно ліричні композиції, в центрі яких жінка — витончена, гарна, жіночна, особлива. Графіка ж Наталки Угрин зовсім інша — експресивна, нестандартна.
Хочу вам сказати, що виставка триватиме два тижні, і ви ще встигнете вповні насолодитися радістю споглядання справді вартісного мистецтва.
Молодим художницям побажали виставити свої роботи на осуд реципієнтів у Мукачеві, Хусті, Винорадові, Тячеві. А я під впливом побаченого побажаю їм показати свої роботи столичному поціновувачу, і навіть європейському. Бо вони того варті.
Пропоную вам переглянути фоторепортаж із виставки, але одразу зауважу, що фото не несуть тієї енергії, яка віє від картин. Тому рекомендую знайти трохи вільного часу у вашому щільному щоденно-буденному графіку і поринути у світ прекрасного. Ви не пожалкуєте. Справді!

О. Машіка