Обласній державній адміністрації - на тячівщині крадуть гравій?

Нещодавно перебуваючи з візитом на Закарпатті Президент Ющенко, відвідавши Рахівський та Тячівський райони, наголосив, що забір гравію з берегів річок і зміна їхніх русел призводить до більших руйнувань під час паводку.

На тячівщині крадуть гравій?

«Вивіз гравію з річок – це злочин» – підсумував гарант конституції. Але, схоже, на Тячівщині до слів Президента не дослухаються. Місцеві царьки під дахом свого районного керівництва продовжують ту ж злочинну діяльність.



Так, тільки в одному Солотвині, зі слів місцевого підприємця, котрий побажав залишитися невідомим, щоденно з берега Тиси вивозяться сотні кубічних метрів гравійно-піщаної суміші. Вона вибирається в таких місцях, де може утворитися нове русло річки. Наслідки цієї діяльності очевидні – значна частина території України у декілька гектарів перейшла до Румунії, утворивши новий острів. Спеціалісти припускають, що ті катастрофи, які стаються в Солотвині останніми роками – підтоплення шахт, зміна водного плеса озер – все це наслідки безконтрольного відбору популярного і дешевого будівельного матеріалу.



Займаються цим безчинством знані у селищі й районі люди. Зараз вони й на 100 метрів не підпускають до себе своїх земляків з відеокамерами чи фотоапаратами. Хто ж насмілиться «відкрити рота» про цей так званий легальний бізнес у вищестоящі інстанції, м’яко кажучи, пошкодує…



Так, під час останнього паводку було підтоплено перший поверх відділення вузлової залізничної алергологічної лікарні в селищі Солотвино на Тячівщині. Нанесені збитки сягають десятків тисяч гривень. Такого не було навіть у попередні роки, коли стихія була не така поблажлива до мешканців соляної батьківщини. Цього разу біля лікарні утворилось нове русло річки…



Протягом останніх дев’яти років чи не щодня ця суміш використовується на будівельних роботах приватних структур. Одночасно працює три-чотири навантажувачі. Але, за офіційними даними, фірма «Ялинка», якою керує приватний підприємець П., займається цілком легальною діяльністю – має дозвіл на берегоукріплювальні роботи, а саме: на розчищення русла, створення напівзагать, укріплення берегової лінії з метою збереження Солотвинського водозабору, який знаходиться на березі Тиси. Але результат такого «збереження» – знищення берегу річки і, відповідно, зростання загрози затоплення при паводках. На диво обласне управління екології й охорони природних ресурсів не вбачає у такій діяльності жодної шкоди. Мовляв, хлопці собі працюють ще й користь приносять і роботу за нас виконують. Але ж хлопці добувають гравій не в руслі річки, а за кілька десятків метрів від нього, тим самим розширюючи площу можливого затоплення території.



Громада Солотвина декілька разів намагалась зрушити це питання з «мертвої точки». Поки що марно. Селяни сподіваються на допомогу районної та обласної влад, які, можливо, ще не знають про ці кричущі факти безгосподарності. Адже досі, окрім решти природоохоронних структур той же облводгосп так і не зацікавився: звідки на березі річки утворився справжній гравійно-піщаний видобувний кар’єр і куди жзникають сотні метрів української території в районі 284-го та 285-х прикордонних знаків.



НАУКА. Науковці ж вважають, що руслорегулюючі роботи нічого не регулюють. Русло річки повинно функціонувати у межах заплави, випрямляти його немає сенсу. Річка прагне до утворення вигинів – це природний процес. Коли її випрямити – вона знову вигнеться в інший бік. Потрібно виконувати берегоукріплювальні роботи лише у певних місцях. А там, де річка «гуляє» в межах своєї заплави – це її природне право.



Вік відкладів гравію і піску в природних заплавах гірських річок датується 15-20 тисячами років. Саме під час танення льодовиків цей природний матеріал і нанесло з гір. Якщо ж вибрати його із заплав, русла заглиблюються ще більше, що неминуче призводить до ерозійних процесів та зниження рівня води у річках і криницях.



Гравій і пісок на Закарпатті крали ще за радянської влади. Але таких масштабів розкрадання природних ресурсів, як останніми роками, в області ще не було. Бум крадіжок припав на активізацію індивідуального житлового будівництва. І Солотвино в цьому сенсі, на жаль, далеко не єдине селище…Нині в області працює кілька десятків підприємств і підприємців, що мають офіційні угоди на здійснення руслорегулювальних і берегоукріплювальних робіт на річках. Чи не в більшості випадків у такий спосіб лише прикривається неконтрольований вибір гравійно-піщаної суміші. Крім того, на видобутку гравійно-піщаної суміші працюють сотні браконьєрів, які без будь-яких дозволів крадуть гравій для продажу приватним забудовникам.



Машина гравію у нас в області коштує від 300 до 500 гривень. Але найчастіше суміш везуть на Київ. Там будівництво шикарних будинків відбувається шаленим темпом, і сума 300-400 доларів для них — не ціна. Доходи і тих, хто більш-менш легально вибирає гравій, і звичайних крадіїв від цього бізнесу становлять мільйони гривень.



Воістину: там, де гроші закривають очі, шукати правди марно…



Іван КОРОЛЬ, власкор UA-Reporter.com - Тячів