Підстави припинення права власності на земельну ділянку

Інститут припинення прав на землю є традиційно усталеним у земельному праві. Він завжди становив особливий інтерес з погляду забезпечення законності у земельних відносинах, реалі¬зації прав на землю та виконання земельно-правових обов'язків.

У чинному земельному законодавстві збережена більшість колишніх засад припинення прав на землю, і поряд з ними, передбачені нові підстави, які раніше не були відомі вітчизня¬ному законодавству. Тому їх розгляд у контексті сучасного за-конодавчого закріплення є необхідним для пізнання механізму реалізації земельних прав і обов'язків.
Оскільки чинне земельне законодавство передбачає можли¬вості використання земельних ділянок головним чином на під¬ставі права власності, а також обмеженого права постійного користування на безстроковій основі чи тимчасового на умовах оренди, включаючи концесійну діяльність, то розгляду підля¬гають підстави, умови і порядок припинення саме цих прав. Вони є суб'єктивними правами власників землі та землекористу¬вачів, яким властиві усі ознаки цих прав.
Водночас підставам припинення прав на землю притаманні специфічні ознаки, які обумовлені видами суб'єктивних прав, що підлягають припиненню. Відрізняються, наприклад, підстави припинення права власності на землю від підстав припинення права користування земельними ділянками. Проте загальним критерієм, що поєднує їх у єдиний правовий інститут є те, що усі вони спрямовані на припинення прав на землю.
Українське законодавство виділяє ряд підстав припинення права власності на земельну ділянку, а саме:
а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
д) конфіскація за рішенням суду;
е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Головний спеціаліст відділу документування,
контролю виконання та звернень громадян
Головного управління юстиції у Закарпатській області
Марія Строган