В Ужгороді стріляють. Є жертви

До редакції закарпатської газети «Правозахист» звернулася мешканка обласного центру й попросила зустрічі з кореспондентом. Тема розмови була досить напруженою. Адже мова йшла про вбивство. Поки що домашніх котиків, улюбленців сім'ї. Кажу поки-що, бо з розповіді ужгородки не важко зробити припущення, що така ж доля, як і хвостатих пухнастиків, без перебільшення, може чекати й мешканців однієї з вулиць міста. Посудіть самі.



Це сталося в п'ятницю, 6 червня 2008 року, коли в Україні вшановували журналістську братію з її професійним святом. Десь о шостій ранку господар сімейства почув постріл на вулиці. Оскільки часто щось стріляє (петардами дітвора балується), то великого значення цьому ніхто не надав. Коли ж в 7.30 відчинили вхідні двері, то на порозі будинку знайшли труп свого улюбленого котика ангорської породи.



Як свідчить висновок розтину, який проведено фельдшером Ужгородської міської лікарні державної ветеринарної медицини Табаковичем Павлом Йосиповичем, з лівого боку черевної стінки є раневий отвір, який закритий згустками крові. Тваринка не мала шансу на виживання, оскільки було проникаюче поранення стінок шлунку, розрив брижейки та сальника тонкого кишківника, розрив лівої долі печінки, розрив діафрагми, частковий розрив стінки перикарда та розрив лівої нирки. Смерть настала внаслідок травматичного шоку і масових крововиливів із внутрішніх органів у грудну та черевну порожнини, що було спричинене кульовим пораненням.



На другий день біля 10 годин ранку родині зателефонували сусіди й запитали, якого кольору в них кішки (бо, крім застреленого кота, вони тримають ще й їх, оскільки мають приватний будинок, двір, який дозволяє це робити). Люди повідомили, що знайшли у своєму дворі поранену кішку білого кольору. Було викликано міліцію та ветеринарного лікаря. Правоохоронці нещасну тваринку дивитися не стали. Запропонували подати заяву в міський відділ міліції. Щодо пораненої кішечки, то й вона загинула через кілька годин після того, як її знайшли.



За словами співрозмовниці, в той же день, у суботу, знову прозвучав постріл, на який вже прореагувала не тільки її родина, а й сусіди, багато з яких повибігали надвір. Алена цьому стрілянина не закінчилася. У неділю, десь біля 10 вечора, знову прозвучав постріл. На нього з будинків також повибігали мешканці.



Стривожені такою ситуацією, вони звернулися до начальника УМВС в Закарпатській області, генерал-майора Віктора Чепака. У ній просили захистити їхніх дітей та їх від невідомого зловмисника (ймовірно, мешкає на тій же вулиці, що й вони), який стріляє по котах впродовж останнього тижня. Мешканці написали, що переживають за життя тварин і людей, та просили захисту правоохоронців, оскільки невідомо, куди може потрапити куля зловмисника. Тим більше, що остання має небезпечну особливість рекошетити. До того ж кулі байдуже, в кого влучати...



Моя співрозмовниця задавала собі запитання: який же рівень інтелекту в людини, котра у вільний час не знаходить для себе нічого кращого, як убивати тваринок, не залишаючи їм жодного шансу на виживання? Адже кіт і кішка загинули, бо поранення були дуже страшними. Чи виживе людина, якщо куля потрапить у неї?



А й дійсно, що керує діями невідомого поки що стрільця? Що заставляє його стріляти в кішок та котів? Де гарантія, що сьогодні йому подобається це, а завтра він не захоче стріляти в дітей чи дорослих? Хто буде черговою жертвою цього «ворошиловського стрільця»? Та й людина зі здоровою психікою навряд чи робитиме щось подібне. Отже, не виключено, що невідомому зловмиснику потрібна допомога спеціаліста...



Ужгородка, пухнастого улюбленця якої так жорстоко вбито, розповіла, що її тваринки ходили гуляти й у сусідські двори, але ніяких скарг ні від кого з цього приводу не було. Якщо б вони комусь заважали, робили шкоду-то їх би давно знищили. Способів - чимало. Однак цього не робили. Жінка висловила припущення, що, мабуть, хтось обрав тваринок живою мішенню для своїх жорстоких розваг. А це свідчить про порожнечу душі, безсердечність. Як може піднятися рука на чотириногих, які прив'язуються до нас, вірні нам і люблять нас так самовіддано? Чому за це людина стріляє в них, отруює, викидає на вулицю, мов непотрібну річ, зраджує? Хто вона після цього?!!



Згадаймо, скільки людей врятували собаки під час війни, кидаючись з гранатами під ворожі танки. А жертовність, з якою тваринки кладуть на вівтар науки свої життя, щоб жила людина, вилікувавшись ліками, на них випробуваними. Не кажу вже про тих мухтарів, блеків, рексів, які несуть службу на кордоні, знаходять людей під руїнами будинків, спричинених землетрусами...



Моя співрозмовниця зізналася, що шокована публікаціями в пресі про те, що собак, аби вони не бігали містом, треба відстрілювати, знищувати, бо вони кусають людей. її цікавило, що ті покусані зробили для того, аби бродячих тварин не було, щоби вони не крутилися біля смітників у пошуках поживи, а мали господарів, притулки, були ситі? Вона вважає, що й без відстрілу й отруєння собакам можна знайти застосування, якщо дуже захотіти. Адже вони можуть бути поводирями, скрашувати життя одиноких людей, охороняти будівлі й не тільки, нести службу на кордоні, в міліції. Чи хтось про це подумав, перш ніж виносити такий страшний вердикт: «Знищити!»



Чи ж убивство кота, собаки додасть комусь інтелекту або принесе якусь іншу користь? Однозначно, що ні!



На другий день після нашої зустрічі господиня застреленого кота зателефонувала в редакцію та повідомила, що до них додому по їхній заяві приходили працівники Ужгородського міськвідділу міліції. Вони уважно вислухали всі подробиці. Забрали й кулю, витягнуту з тіла тварини. Вона -п'ятого калібру. І, за словами правоохоронців, зброя, з якої куля випущена, зареєстрована. Тому є шанси знайти зловмисника, який тримає в напрузі мешканців однієї з вулиць обласного центру. (На прохання співрозмовниці, ні її прізвища, ні назви самої вулиці ми не вказуємо, бо нема гарантії, що не розправляться й з іншими її улюбленцями, але всі дані є в редакції газети). Як розвиватимуться події далі - читачі дізнаються з наступних номерів газети. Редакція триматиме цей неординарний випадок із стріляниною в котів і кішок під своїм контролем.



Надія МАЇК, «Правозахист», №22 (252) від 24 червня 2008 року ua-reporter.com